Кизиловий прапор
Восени 1990 року на пост президента країни заступив Звіад Гамсахурдія. Цілий рік був затишшям перед бурею, а потім президента обложили в будівлі парламенту бійці Національної Гвардії. Весь місяць тривала запекла війна за парламент. Майже всі прилеглі квартали згоріли у вогні. Зникла з лиця землі готель “Ориант”, перша гімназія, готель “Маріотт”, будинок зв’язку, діяльність аеропорту Тбілісі була припинена. Якимось чином встояв храм Кашветі, хоча і залишилися на ньому сліди від пострілів. Місто став нагадувати Сталінград після капітуляції Паулюса. Взимку парламент упав. Влада у Тбілісі зосередилася в руках тріумвірату Китовани-Іоселіані-Сігуа. Але одна з грузинських провінцій під назвою Мегрелія була незадоволена сформованим станом речей. Був очевидний розкол: Тбілісі – провінція. І донині негласно ведеться ця війна. Тбілісі в цій війні була уготована роль пережитку радянського побуту. Мегрелія повставала кілька разів – у березні та липні 1992 року і через рік у вересні. Тбілісі вдалося погасити ці численні повстання. Якийсь час в місті все втихло, але спокою це не додало. Почалися відновлювальні роботи: були заново відбудовані Парламент, гімназія і “Маріотт”. Але безліч будівель поступово руйнувалася. Ресторан на Мтацминде був покинутий і незабаром канув у небуття. 21 червня 2000 року знову обірвався трос, і прийшов в непридатність фунікулер. Такі символи міста, як готелі “Аджарія” і “Іверія”, у 1995 році були заселені біженцями і поступово перетворилися у страхітливі нетрі. У листопаді 2003 року знову почалося протистояння Тбілісі і провінції: народу не подобалися численні порушення на виборах. Тепер до протестуючих приєдналися жителі Мегрелії і Імеретії. Дії відбувалися на площі Свободи. Паралельно йшов мітинг лоялістів, які зібралися перед будівлею парламенту. 20 листопада Шеварднадзе здійснив втечу з будівлі парламенту. Перемога над столицею провінції в історії отримала гарну назву “Революція Троянд”.
