Історія назви
Чому місто назвали Тбілісі? Знавцям грузинської мови можна легко побачити слово თბილი (тбілі), яке перекладається як “теплий”. Але це звучання більш пізніше, раніше воно вимовлялося як ტფილი (тпили), а назву міста було Тпилиси. Так називали місто ще в XIX столітті.
Але ця назва не могли вимовити греки, у яких не існує поєднання букв Т і П, і вони замінили букву П буквою І, що дало назву “Тифліса”. З Греції воно перекочувало в Аравію, де його вимовляли як “Тифліс”. Воно і донині залишається в турецькому мовою. Цікаво, що слово “теплий” могли б замінити словом “гарячий” (цхели), і столиця Грузії називалася б Цхелиси.
Середні століття
Цар Вахтанг пішов з життя у 502 році, а царство припинило своє існування ще раніше. В цей час Грузію окупували перси. Вахтанг передав кермо влади своєму синові Дачі, який ріс у фортеці Уджарма. Він знаменитий тим, що остаточно зробив Тбілісі столицею сонячної Грузії, хоч ніхто вже й не пам’ятає причин. Кажуть, що юний цар уникав Мцхету з-за великої кількості перських шпигунів. Цар Дачі запам’ятався також тим, що заснував в Тбілісі храм Різдва Діви Марії (Анчісхаті), який зберігся в наш час і є найдавнішою спорудою в Грузії. І хоч повністю до наших днів всі будівлі храму не дійшли, деякі зведення і колони, пам’ятають епоху царя Дачі, над якими не встигло попрацювати час, збереглися до наших днів. Вони є місцями паломництва тисяч туристів.
Після Дачі в Грузії правили Бакур II, Фарсман V, Фарсман VI і Бакур III, але останньому довелося жити в фортеці Уджарма, оскільки в Тбілісі вже господарювали перси. У 580 році цар Бакур помер, і перси скасували царську владу. Саме в цей час в сусідню Иберию прийшли ассірійські воїни і влаштувалися біля річки Мцхети. Потім вони почали розходитися по країні, а Давид, майбутній Давид Гареджийский, влаштувався в гірській печері Мтацмінда поблизу Тбілісі. Приблизно раз в тиждень він спускався за продуктами по стежці, де зараз знаходиться вулиця Бесики, до місця, де зараз розташований сучасний готель “Маріотт”. До того моменту в Тбілісі жило вже багато вихідців з Персії. З-за міжнаціонального конфлікту відбувся суд над Давидом, на місці якого в подальшому був побудований храм Кашветі. Останні роки цар провів у Гареджі, але його печера і джерело, що знаходиться біля неї, залишався місцем паломництва багатьох туристів. Історичною пам’яткою стала також і сама стежка.