Написання роману «Дубровський» було закінчено в 1833 році. Він був написаний в авантюрно-пригодницькому жанрі. В основу роману було покладено сюжет дружби, яка переросла у ворожнечу двох, як здавалося, заклятих друзів.
Це історія про Кирила Петровича Троекурове і Андрія Гавриловича Дубровском. Дві людини, служили разом. Один пішов у відставку в званні гвардії поручика, а інший – генерал-аншефа. Між друзями було багато спільного, яке дало грунт для дружби: обидва були одного віку, обидва овдовіли, в обох було по дитині. Троєкуров поважав Дубровського за те, що той був чудовим співрозмовником, був гордим і рішучим.
Поселившись в своїх маєтках, вони виявляються сусідами. І Троєкуров і Дубровський цьому дуже раді. Троєкуров навіть пропонував віддати свою дочку заміж за сина Дубровського. Але Андрій Гаврилович був проти такого шлюбу. Дубровський говорив, що чоловік має бути главою сім’ї, нічого розбещеної панночки командувати краще вже нехай одружується на бідній дворянці. Багато заздрять Троекурову і Дубровському, адже вони живуть мирно та дружно. Одного разу слуга Троекурова принизив Дубровського. Дубровський зажадав вибачень і вимагав покарати кривдника. Він сказав, що потрібно судити псаря Парамошку, а суд вже вирішить, чи винен той чи ні. Кирило Петрович розлютився на Дубровського. Він був проти суду. Замість того, щоб заступитися за друга норовливий багач Троєкуров вирішує нагрубити Андрію Гавриловичу. Здавалося б, незабаром друзі повинні помиритися, але цього не відбувається.
Одного разу Андрій Гаврилович виявляє, що селяни Кирила Петровича крадуть в його маєтку ліс і вирішує самостійно покарати злодюжок, побивши їх різками. За такий вчинок Кирило Петрович вирішує мстити Андрію Гавриловичу. Між двома колишніми друзями спалахує ненависть один до одного. Вони не перестають лаятися, навпаки ще більше починає розгоратися конфлікт. Троєкуров вирішив відібрати маєток Андрія Гавриловича. Він викликає Дубовського в суд, заздалегідь підкупивши чиновників, щоб виграти суд. На суді бідний старий Андрій Гаврилович сходить сума від потрясінь. Вигравши суд, і навтішавшись своєю перемогою, Троєкуров вирішує зам’яти конфлікт і помиритися зі старим другом, адже його мучить совість. Побачивши в маєтку Дубровских свого, вже нинішнього, ворога у Андрія Володимировича трапляється параліч. Дубровський вмирає.
Чиновники тут же відбирають майно, яке раніше належало Дубровському, і зраджують його у володіння Кирилу Петровичу. По поверненню Володимир Дубровський залишається сиротою, не маючи навіть хати. Все це дало початок для того, щоб Володимир Дубровський став розбійником…
Стає цікаво, чому така, як здавалося, сильна дружба так швидко і з легкістю переросла в ненависть? Значить, не було справжньої дружби і взаєморозуміння. Якщо б двом людям була дорога їхня дружба, вони б вибачилися один перед одним, а не продовжували мстити, як це зробив Кирило Петрович. Довга дружба зламалася як картковий будинок. Їх гордість зруйнувала все, що будувалося довгі роки. Взаєморозуміння – це плацдарм, на якому будується справжня дружба.
