«Тихий Дон», це роман-епопея, М. Шолохова, в чотирьох томах. У романі описано складний для Росії час і козацтва зокрема: Перша світова війна, Лютнева й Жовтнева 1917 року і Громадянська війна. У 1965 році Шолохов отримав Нобелівську премію за цей роман. Його твір кілька разів екранізували.
Григорій Мелехов є головним героєм роману. Він опинився в центрі драматичних історичних подій, які відбувалися в Росії, намагаючись знайти свій життєвий шлях, він зазнає безліч поневірянь. Через нього автор намагається показати внутрішні переживання людини, що потрапила в складну історичну обстановку. Герой Меліхова вкрай суперечливий за своєю внутрішньою суттю.
Сам він родом зі станиці Вешинской, що на Дону. Він закохується і починає зустрічатися із заміжньою красунею Ксенією Астахової. Але, за наполяганням батька змушений, одружується на іншій, Наталії Коршунової. Але він як і раніше любить Аксенію. Потім Григорій і Ксенія йдуть зі своїх сімей і починають жити разом. Влітку 1913 року в родині Григорія народжується дочка. У січні 1914 Меліхова закликають в армію, а вже влітку починається перша світова війна. Німеччина і Австрія оголошує війну Росії.
Григорій зі своїм полком виступає на війну. Бере участь у боях проти австрійців в Галичині. Під час однієї з атак, він женеться за беззбройних австрійським солдатом і вбиває його. Григорія починають мучити угрызенья совісті. В цей же час дочка Григорія і Аксіньі помирає від скарлатини.
Потім, в одному з боїв він був поранений, думає, що ця смерть. У госпіталі його агітує більшовик Гаранжа. Меліхову подобаються більшовицька ідеологія, він починає їм симпатизувати. Багато солдати того часу співчутливо ставилися до революційної пропаганди.
Ксенія сходиться із сином місцевого пана, − Євгеном Листницким. По своєму поверненню про це дізнається Григорій, користуючись нагодою він, б’є Листницкого. Потім повертається жити до дружини Наталії.
Протягом двох років (1915, 1916) Меліхов хоробро воює. Отримує вже четвертий Георгіївський хрест. Тоді він вже починає втомлюватися від війни і перестає розуміти, навіщо вона потрібна, як і більшість солдатів на фронті. Не тільки російські солдати але, і солдати союзних армій відчувають кризу «віри» в переможне майбутнє.
Восени 1915 його дружина народжує йому двійню, − дівчинку і хлопчика.
До того часу на фронті і в тилу вже щосили працюють агітатори більшовики. Вони висловлюють головну думку Ленін «перетворити імперіалістичну війну на громадянську». Це на руку Німеччини. Російські люди пішли за гаслами більшовиків цього не розуміють або не хочуть розуміти. Йде розкладання як зверху (влади), так і знизу.
В лютому 1917 р. в Петрограді відбувається революція, цар зрікається престолу. Потім до влади приходить Ленін. У творі описано як з боку Корнілова (білого генерала) була спроба зупинити більшовиків, шляхом встановлення військової диктатури. Однак в силу опору «столиці» і розкладання агітаторів, похід на Петроград» провалюється.
В кінці 1917 козаки повертаються на Дон. Починається громадянська війна (1918-1921). Григорій Меліхов вирішив приєднатися до більшовиків. Його батько цей вибір не схвалює і каже тільки одне «дурень». Потім Георгій пошкодує про свій вибір.
Навесні наступного року, на Дону спалахують повстання проти Червоної Армії. Григорій Мелехов приєднується до повстання і воює проти комуністів. Ця подвійність, − то за «білих», то за «червоних», дуже характерна для того часу. Люди були збиті з звичної «колії життя». Тому для не зрілих особистостей характерні метання.
В кінці 1918 року, Донський фронт (наступ на Царицин) звалився, статут воювати Меліхов вертається на хутір. Червоні на Дону влаштували розправу і безчинства.
В результаті репресій вже навесні 1919 році знову піднімається повстання. Червоні вбивають брата Григорія, Петра Меліхова.
Григорій знову починає зустрічатися з Ксенією. Наталя його дружина, втомлена від зрад чоловіка, намагається покінчити життя самогубством. Вона помирає. Григорію важко переживає, як не дивно він розуміє, що він її любив.
Восени взимку 1919 білі відступають. В ході цього відступу помирає батько Григорія. Вже в кінці 1919 – на початку 1920 Григорій знову в червоній армії.
Після повернення з фронту, Григорій разом дітьми і Ксенією намагаються налагодити мирне життя. Проте влада починають переслідування козаків. Щоб не бути заарештованим, Григорій пускається в перегони. Потім Григорій приєднується до козацької банді, що ховається в лісах, пізніше тікає від них. Григорій з Ксенією вирішують втекти подалі від переслідування. Аксенію ранять і вона помирає.
Навесні 1922 року блукач Григорій вертається на хутір. Його дочка померла, залишився тільки син та сестра Дуняша. Його поневіряння закінчилися.
