Пожежникам
Один раз до нас у школу прийшли з пожежної охорони співробітники у формі МНС Росії і розповіли на класній годині про професії пожежного-рятувальника. Я з великим інтересом слухав їх і дивився презентацію професії. Нам показали ролики серйозних пожеж, і багато відео, як професійно працюють рятувальники в різних умовах, у тому числі при серйозних дорожньо-транспортних пригодах і в районі різних катастроф.
Прийшовши додому, я детально розповів про все своїм батькам і абсолютно точно вирішив для себе стати пожежником-рятувальником. У відповідь на таке висловлювання батьки посміхнулися і погодилися зі мною, схваливши це рішення.
Мене вразило те, які мужні і відважні люди цієї професії. Заходять в самий вогнище пожежі, щоб гасити або врятувати людей, що опинилися в біді. Вони виявляють справжній героїзм, виконуючи свою роботу. Ризикуючи своїм життям заради порятунку людей та їх майна, кидаються на допомогу. Їм доводиться працювати у важких умовах, як температурних, так і руйнівно небезпечних. Вони просто роблять свою роботу і не замислюються ні на хвилину про себе. Рятувальниками всі захоплюються і дякують за їх працю.
От і мені захотілося стати таким справжнім рятувальником, щоб допомагати людям і одночасно виховувати свій характер. Ще мені дуже подобається їхня форма, і з якою гордістю вони її носять. Вона синього кольору зі знаками відмінності. Носити форму – це значить бути прикладом для оточуючих, не допускати негідних вчинків.
Щоб стати пожежником-рятувальником, потрібно мати дуже хороше здоров’я, інакше не візьмуть на службу. Тому я став посилено займатися спортом і відмовився від чіпсів і газованої води. І вже точно ніколи не буду палити і вживати спиртне. Все це може погубити моє прагнення до отримання такої відповідальної професії.
Стати пожежником-рятувальником – це моя важлива мета в житті! І я буду до неї всіма можливими силами прагнути, почавши вже зараз
Твір Ким я хочу стати і чому (Гідом)
У житті кожної людини настає момент, коли йому потрібно визначитися з вибором професії. Це досить таки складне завдання. Адже визначившись з нею, ми повинні пам’ятати, щоб майбутня робота не тільки відповідала грошового статусу, але й припала по душі. Для себе я вже вирішила, що коли закінчу школу, піду вчитися на екскурсовода.
Минулого літа, побувавши на екскурсії в Ермітажі, я була здивована тим, наскільки багатий внутрішній світ гіда. Після захоплюючої розповіді приїхавши додому, мені захотілося більше дізнатися про цей музей, і я став шукати додаткову інформацію в мережі. Саме своєрідна розповідь екскурсовода, його грамотна мова підштовхнули мене до вибору даної професії. Звичайно ж, щоб стати затребуваним гідом, необхідно не тільки отримати відповідну освіту, але і багато працювати над собою. Адже в цій роботі важливі не тільки великі знання, привабливий зовнішній вигляд, але і грамотність мови.
Важливо пам’ятати, що організація екскурсії може бути при будь-яких погодних умовах, дивлячись де вона буде проведена. Звичайно ж, треба бути готовим до будь-яких питань, які може задати екскурсанти. Але я до цього готова, так як багато читаю і читаю додаткову літературу з пройдених тем в різних навчальних областях. Якщо ж випадає можливість, я зустрічаюся з цікавими людьми і дізнаюся від них багато нового і цікавого з хвилюючим мене питань. Мені дуже подобається ділитися інформацією з однокласниками і відповідати на їхні запитання. Думаю, що якраз зараз і йде підготовка до майбутньої професії. Я сподіваюся, що ставши кваліфікованим фахівцем в екскурсійній роботі, буду приносити радість і задоволення, викликаючи тим самим повагу не тільки до рідного краю, але і до світу в цілому.
Хокеїстом
Коли я виросту, я хочу стати професійним хокеїстом. Ще мрію познайомитись з Олександром Овечкіним і Павлом Дацюком, вони мої кумири.
Зараз я навчаюся у 5 класі, мені дванадцять років. Ось вже, як 3 роки, я займаюся в хокейному клубі. З мого класу, ще два хлопчика, також ходять в цей клуб. Всім нам хочеться скоріше вирости і добитися успіхів в цьому виді спорту.
Трохи розповім, як проходить мій день. В 7 годин, я прокидаюся, роблю зарядку, потім снідаю. Їм я тільки здорову їжу. Головне в професії хокеїста – правильне харчування. Мама повністю мене підтримує і намагається приготувати те, що потрібно майбутньому спортсмену для хорошого розвитку.
Після сніданку я йду в школу. Вчуся я добре, завжди роблю домашнє завдання і слухаю вчителя. Хороша освіта, теж необхідно для моєї професії. Після уроків, я йду додому, там перевдягаюся, їм і поспішаю на курси англійської мови. Він мені обов’язково стане у нагоді, коли я буду виступати в НХЛ.
Після курсів, я знову йду додому, і збираюся на тренування. Я намагаюся не пропускати не одного заняття. Дуже важливо підтримувати себе в хорошій фізичній формі. На тренуванні у нас спочатку розминка, зарядка, а потім виходимо на лід. На ковзани я встав ще у 8 років, а в 9 вже твердо вирішив податися в хокеїсти. В нашій команді, я граю в ролі нападника. Тренер каже, у мене є талант, і я обов’язково стану справжнім професіоналом. Тренер у нас дуже хороший, правда, не багато суворий, але це добре. Не був би суворим, ми б не чого не навчилися.
Мені подобається займатися хокеєм, я прямо відчуваю, що це моє. Я не пропускаю жодної трансляції ігор нашої збірної з хокею на Чемпіонатах Світу. Завжди сиджу біля телевізора і вболіваю за наших хлопців. Може, коли-небудь і я опинюся на ЧС, і моя мама буде сидіти, і вболівати за мене.
5 клас
