Я пишу вам листа за завданням вчителя. Хочу вас попросити, щоб ви не кривдили Тетяну.
Євген! Доброго дня. Доброго часу доби! Що там у вас зараз?
Я пишу вам листа за завданням вчителя. Хочу вас попросити, щоб ви не кривдили Тетяну. Вона вас дуже любить, страждає. Якщо ви її кинете, то обов’язково пошкодуєте, так як ніколи такої не знайдете. Подивіться, адже вона красива, розумна і добра. А ви граєте їй! Ви (повірте мені) пошкодуєте, будете просити її через багато років про побачення… А вона стане ще більш гарною, доброю і розумною. І звичайно, вона буде вже заміжньою жінкою. Ви ось так і залишитеся один!
Так от, уявіть, що ви її зустрінете десь на балу випадково. Вона вас знову вразить в саме серце. Ви попросіть у неї прощення (я сподіваюся), запропонуйте почати все заново. Навіть кинути чоловіка і втекти в жаркі країни, але вона… Вона скаже щось таке шляхетне. Вона відповість, що тепер у неї є чоловік, навіть якщо вона його не любить, вона залишиться з ним. Адже вона вже присягне йому вірною дружиною. А раз вже слово дала…
І недобре їй було б залежати від ваших примх, від зміни настроїв. Хочу – люблю, а тут раптом передумав, а то знову люблю. Ні, Тетяна серйозна жінка. Вона б на вас добре вплинула.
Що ще сказати? На розтрачуйте стан дядечка. Не сваріться з друзями, тим більше заради сміху. Вам смішно, а вони ображаються.
І повірте моїм радам. Я багато чого знаю. Вважайте, що я провісник майбутнього. Я не люблю трагедії, мені б хотілося, щоб ваша історія стала не комедією, але доброю і приємною історією. Історією про розумного і доброго юнака. Ви можете бути таким!
Всі ми можемо стати краще. Особливо, якби нам хтось сказав, як треба себе вести. Я б теж багато не стала робити, якщо б мені хтось з майбутнього підказав. Знати б, яка жарт серйозно образить людину… Ну, тут можна слухати батьків, у них хоч досвід є. Я слухняна. Хоча, зрозуміло, не в усьому з ними згодна…
Загалом, послухайте мене! Не робіть дурниць, не ображайте людей! Я бажаю вам тільки добра…