Твір на тему Чуйність і байдужість
Байдужість та небайдужість, це два різних поняття в суспільстві і спілкуванні.
Байдужість – це коли людині все одно, що відбувається в суспільстві і навколо нього. Коли людині нецікаво що діється в світі, що йому нецікава життя. Коли людина не хоче допомогти людям потрапив у біду, проходить повз нужденного, халатно ставиться до тварин. Це все можна назвати одним словом, байдужість!
Коли людина байдужий до світу, його нічого не цікавить, і він проходить мимо чужої біди, я вважаю, що така людина втрачена для суспільства! Не можна не звертати уваги на проблеми людей, природи, тварин. Якщо всі люди будуть ставитися до чужого болю байдуже, то життя втратить сенс! Байдужість, як хвороба, якщо її вчасно не вилікувати, то можна «померти». Звичайно, для більшості людей простіше не звертати на проблеми суспільства. Але не варто забувати, що якщо повз пройдеш ти, то завтра пройдуть повз тебе!
Чуйність – це коли людина приходить на допомогу до іншого, коли він бере участь у житті тварин і природи. Добре, що в наш час все ж є не байдужі люди. Коли розумієш, що є людина, яка готова допомогти незважаючи ні на що, життя стає краще, світ стає краще. Саме на таких людях тримається все хороше.
Найцінніше, що є в житті людей – це доброта і чесність. Коли ти потрапляєш в складну ситуацію, простіше з неї виходити, коли поруч є небайдужі люди, хочеться сказати величезне спасибі таким людям, без вас би в світі стало жити нестерпно.
Безсумнівно, що таке якість в людині повинні виховувати батьки, садок, школа. Саме від цього залежить, якою буде людина. Потрібно ще з дитинства вчити дитину бути доброю, чуйною, милосердною, чесною. Потрібно щоб людина вмів ділитися, міг поступитися, і допомагав людям впоратися з душевним болем. Добро ніколи не забувається. Тим більше робити хороші вчинки дуже приємно, приємно усвідомлювати, що ти допомагаєш людям і робиш це все безоплатно. Добро завжди повертається до нас.
