Байдужість і чуйність – два абсолютно протилежні поняття. Як правило, кожне з цих понять не може бути закладено в людині. Мені здається, людина може бути абсолютно байдужим і черствим до всього, або ж чуйним і добрим. Разом цим рисам не бути закладеним в одній людині. Ну, це суто моя думка. Можливо ви думаєте інакше, і це ваше повне право.
Байдужість губить людину. Робить його озлобленим, змушує байдуже ставиться до світу, що оточує його. Він бачить тільки себе, робить все, щоб було комфортно тільки йому. Такій людині байдужі почуття інших людей. Він легко зможе образити людину. Я думаю, що людей, які мають до всього байдуже ставлення, можливо, хтось образив. В дитинстві, або будучи підлітком. Ну не може людина просто так, ні за що бути байдужим до всього. Хіба не так? На все є свої причини. У кожної дії є виправдання. Та має ж бути така людина, зустрівши якого, байдужість зміниться чимось хорошим. Людина, яка змусить подивитися на життя іншими очима. Покаже, що в світі є багато чудового. Відкриє двері добра.
Таким людина стане той, у кого є чуйність. Адже він прагне зробити світ краще, яскравіше добрішими. Він хоче допомагати людям, які потребують цього, але заперечують. Інколи дуже важко допомогти людині, в якому майже не залишилося почуттів. Адже його буде насторожувати турбота. Байдужі люди рідко підпускають близько до себе кого б то не було. Вони бояться бути обдуреними, бояться прив’язатися до когось. Адже тоді це будуть не вони. Це буде цілком інша людина. Людина, яка здатна любити і співчувати, людина, здатна робити добрі справи.
Звичайно, перетворення не буде миттєвим. На це буде потрібно досить тривалий термін. Але все ж таки шанс є. Варто лише вхопитися за нього обома руками.
Чуйним людям іноді теж доводиться не солодко. Адже бажання допомогти всім і кожному, іноді може спрацювати і проти тебе самого. Деякі можуть подумати, що цей чоловік занадто нав’язливий, деякі скажуть: “Це не твоя справа! Не лізь.”. Але люди, у яких в серці доброта і любов, не зупиняються не перед чим.
