Байдужість і чуйність – два абсолютно протилежні поняття. Як правило, кожне з цих понять не може бути закладено в людині. Мені здається, людина може бути абсолютно байдужим і черствим до всього, або ж чуйним і добрим. Разом цим рисам не бути закладеним в одній людині. Ну, це суто моя думка. Можливо ви думаєте інакше, і це ваше повне право.
Байдужість губить людину. Робить його озлобленим, змушує байдуже ставиться до світу, що оточує його. Він бачить тільки себе, робить все, щоб було комфортно тільки йому. Такій людині байдужі почуття інших людей. Він легко зможе образити людину. Я думаю, що людей, які мають до всього байдуже ставлення, можливо, хтось образив. В дитинстві, або будучи підлітком. Ну не може людина просто так, ні за що бути байдужим до всього. Хіба не так? На все є свої причини. У кожної дії є виправдання. Та має ж бути така людина, зустрівши якого, байдужість зміниться чимось хорошим. Людина, яка змусить подивитися на життя іншими очима. Покаже, що в світі є багато чудового. Відкриє двері добра.
Таким людина стане той, у кого є чуйність. Адже він прагне зробити світ краще, яскравіше добрішими. Він хоче допомагати людям, які потребують цього, але заперечують. Інколи дуже важко допомогти людині, в якому майже не залишилося почуттів. Адже його буде насторожувати турбота. Байдужі люди рідко підпускають близько до себе кого б то не було. Вони бояться бути обдуреними, бояться прив’язатися до когось. Адже тоді це будуть не вони. Це буде цілком інша людина. Людина, яка здатна любити і співчувати, людина, здатна робити добрі справи.
Звичайно, перетворення не буде миттєвим. На це буде потрібно досить тривалий термін. Але все ж таки шанс є. Варто лише вхопитися за нього обома руками.
Чуйним людям іноді теж доводиться не солодко. Адже бажання допомогти всім і кожному, іноді може спрацювати і проти тебе самого. Деякі можуть подумати, що цей чоловік занадто нав’язливий, деякі скажуть: “Це не твоя справа! Не лізь.”. Але люди, у яких в серці доброта і любов, не зупиняються не перед чим.
Твір на тему Чуйність і байдужість
Байдужість та небайдужість, це два різних поняття в суспільстві і спілкуванні.
Байдужість – це коли людині все одно, що відбувається в суспільстві і навколо нього. Коли людині нецікаво що діється в світі, що йому нецікава життя. Коли людина не хоче допомогти людям потрапив у біду, проходить повз нужденного, халатно ставиться до тварин. Це все можна назвати одним словом, байдужість!
Коли людина байдужий до світу, його нічого не цікавить, і він проходить мимо чужої біди, я вважаю, що така людина втрачена для суспільства! Не можна не звертати уваги на проблеми людей, природи, тварин. Якщо всі люди будуть ставитися до чужого болю байдуже, то життя втратить сенс! Байдужість, як хвороба, якщо її вчасно не вилікувати, то можна «померти». Звичайно, для більшості людей простіше не звертати на проблеми суспільства. Але не варто забувати, що якщо повз пройдеш ти, то завтра пройдуть повз тебе!
Чуйність – це коли людина приходить на допомогу до іншого, коли він бере участь у житті тварин і природи. Добре, що в наш час все ж є не байдужі люди. Коли розумієш, що є людина, яка готова допомогти незважаючи ні на що, життя стає краще, світ стає краще. Саме на таких людях тримається все хороше.
Найцінніше, що є в житті людей – це доброта і чесність. Коли ти потрапляєш в складну ситуацію, простіше з неї виходити, коли поруч є небайдужі люди, хочеться сказати величезне спасибі таким людям, без вас би в світі стало жити нестерпно.
Безсумнівно, що таке якість в людині повинні виховувати батьки, садок, школа. Саме від цього залежить, якою буде людина. Потрібно ще з дитинства вчити дитину бути доброю, чуйною, милосердною, чесною. Потрібно щоб людина вмів ділитися, міг поступитися, і допомагав людям впоратися з душевним болем. Добро ніколи не забувається. Тим більше робити хороші вчинки дуже приємно, приємно усвідомлювати, що ти допомагаєш людям і робиш це все безоплатно. Добро завжди повертається до нас.
