Митраша – основний герой казки. Письменник характеризує хлопчика так: брат молодший від сестри на пару років, але досить вгодований, з високим чолом і великим потилицею. «Мужичок в мішечку», з посмішкою прозвали його про себе педагоги в школі. Хлопчик, як і дівчинка, всипане яскравими веснянками, а ніс, без плямочки, дивився вгору. Дитина умів майструвати з дерева посуд.
У Митраши були необхідні робочі інструменти. Хлопчик відвідував всі збори, намагався розуміти публічні міркування. «Мужичок в мішечку» дуже сильно любив сестру. Беручи приклад з батька, хлопчик чогось навчав її, давав напутні слова.
Але коли Настя не бажала його слухатися, Митраша злився і приндилася. Хлопчик дуже уважно вникав у промові батька. Дитина любив зображати його.
Митраша відрізнявся хоробрістю своєю коли діти пішли за ягодою і напнулись на величезний камінь, то хлопчик пішов по іншій стежці, як вказував йому компас, хоча вона була ризикована і не протоптана. Митраша не звернув уваги на попередження Насті. І завдяки кмітливості, дитині вдалося врятуватися: опинившись в Сліпій елані, хлопчик зумів покликати Травичку, яка і врятувала його. Хлопчик відрізнявся своєю чуйністю, чим і приваблювала оточуючих поруч з ним. Після того, як зумів вибратися з трясовини, вбив вовка, у щоб навіть дорослі люди не змогли б повірити. М. Пришвину дуже подобаються його герої, і він з великим захопленням описує їх, особливо до хлопчика.
Письменник застосовує зменшувально – пестливі слова для розкриття персонажа «мужичка – в – мішечку», хлопців «розумні дітки, улюбленці», «їх чистенькі носики». І мені самій дуже подобається цей хлопчик Митраша, я всім серцем прикипіла до нього. І думаю, він вірно вчинив, коли пошлел за обраною стежкою, тим самим показавши свою особистість, своє «я».
