Бібліотека… Одне тільки слово, а скільки відразу образів виникає в думках. Бібліотека для мене – це храм знань, храм світу. Тільки тут можна знайти відповіді на абсолютно всі свої питання, пізнати всесвіт , розгадати всі таємниці людського життя і сутності, пізнати самого себе.
Приходячи бібліотеку, ми шукаємо безліч різних речей. Хтось приходить у цей будинок книги, щоб відпочити, позбутися всіх негативних думок, пізнати спокій і тишу. А хтось приходить за знаннями, хоче дізнатися все про всіх. А я, наприклад, приходжу до бібліотеки, як до найкращому другові. Тут я можу знайти відповіді на одвічні питання. Що ж мені робити? Як же правильно вчинити? Тільки тут я можу знайти потрібну мені книгу, зануритися в круговорот букв, пропозицій, цілих незвіданих світів, які мені тільки належить відкрити для себе.
Книга – це мій друг по життю, я йду з ним рука про руку. Вона може заспокоїти мене у скрутну хвилину, підтримати тоді, коли більше ніхто не може цього зробити. А бібліотека – це її дім, значить і мій будинок теж.
Тут можна відчувати себе потрібним. Адже кожна книга без винятку чекає , здавалося б, тільки тебе, тільки твоєї уваги. Беручи її в руки, ти береш відповідальність за цілий всесвіт, яка підвладна тільки тобі. Ти проживаєш життя тисячі героїв, поринаєш у мільйони пригод, застосовуєш на собі нескінченності доль. І все це в бібліотеці.
Часом комусь може здатися, що бібліотека є лише будівлею з парочкою книг, які можуть стати в нагоді. Але як же вони помиляються. Хтось казав, що якщо людина не любить читати, значить він ще не знайшов свою книгу. Значить ця людина поки не усвідомлює, що з книгою йому буде підвладний весь світ, усе знання і таємниці нашої планети.
Бібліотека – це весь світ в одному місці. Я люблю бібліотеки за те, що вони змусили мене повірити в себе, в те, що всі проблеми можна вирішити , якщо герої можуть, то і я зможу. Цінуйте бібліотеки, бережіть їх, живіть ними.
Твір про Бібліотеку
З самого раннього дитинства я дуже люблю читати. У моїй родині величезна кількість книг. Любов до читання мені прищепила моя бабуся, яка працює бібліотекарем. Саме вона познайомила мене з чудовим світом книг і саме з нею я вперше сходила в бібліотеку.
Моя бабуся працює у великій центральній бібліотеці, завдяки їй я з дитинства мала доступ до рідкісних книг. Для мене бібліотека – це дивно атмосферний місце, тут дуже легко зосередитися на навчанні, тут працюють дуже чуйні і доброзичливі люди, які з радістю допоможуть знайти будь-яку книгу, або з легкістю порадять прочитати щось особливе. Тут персонал може підібрати літературу до будь-якого з доповіддю або проекту, це дуже зручно.
Особливо мені подобається читальний зал. Добре, що тут є навіть комп’ютери. Мені подобаються затишні місця для читання, красиві настільні лампи.
В бібліотеці завжди багато людей. Сюди приходять школярі, які беруть книги на будинок чи читають їх тут, студенти, які готуються до іспитів або пишуть курсові роботи, а також дорослі.
В бібліотеці існує безліч клубів за інтересами. Наприклад, тут є клуб любителів англійської та грецької мов, клуб рукоділля, клуб поетів, тут збираються навіть юні науковці, а також любителі живопису.
Також в бібліотеці є літня веранда, де будь-який бажаючий може почитати книгу. Мені дуже подобається там читати, я вважаю це досить романтичним. Ще в бібліотеці є спеціальні полиці, куди можна покласти книги, які вам більше не потрібні, а також можна забрати будь-які сподобалися вам книги.
Деякі люди вважають, що бібліотеки – це нудне місце, від якого віє минулим, і йому немає місця в майбутньому. Я абсолютно не згодна з цим, я вважаю, що за бібліотеками майбутнє, тільки ймовірно бібліотеки майбутнього будуть значно відрізнятися від тих, які ми звикли бачити. Люди ходять у бібліотеки і активно читають книги, мені здається, це відмінне доказ того, що бібліотеки ніколи не помруть.
4, 6 клас
