Дитинство – сама чудова і безтурботна пора! Це час наповнений чарівництвом і щирою радістю, сміливими мріями, які без сумніву збуваються. Ми віримо в казку, в перемогу добра над злом. І точно знаємо, що у нас все ще попереду.
Я пам’ятаю, коли був зовсім маленьким , то думав, що одного разу виросту, і обов’язково полечу до зірок. Кожен раз, дивлячись на зоряне небо я уявляв себе на борту космічного корабля. Думав, там, крізь скло ілюмінатора я зможу побачити зірки і планети ближче, і навіть розглянути їх.
Батьки піклуються про нас, і саме вони є запорукою щасливого дитинства. Адже хто, як не батьки дарують нам ласку, виховання і допомагають розкрити наші таланти. У дітей теж є важливі і відповідальні завдання. Приміром, бути слухняними, домагатися успіхів у навчанні. Але, чим старше ми стаємо, тим більше з’являється відповідальності до виконання поставлених завдань. Думаю, саме головне, відчувати підтримку люблячих батьків, які готові завжди і у всім нам допомогти.
Коли я мріяв стати дорослим. Мені здавалося, доросле життя набагато цікавіше, ніж наша, дитяча. Дорослому не треба відпрошуватися у мами, що б піти, куди він захоче. Він може водити машину і сам вибирає собі одяг. А батьки з радістю і трохи сумом в очах згадують і розповідають свої історії з дитинства. Кажуть, що невивчений вчасно вірш чи незроблене домашнє завдання – повна дурниця в порівнянні з дорослими проблемами.
Я люблю кататися на велосипеді і грати з дворовими хлопцями у футбол. Люблю разом з татом їздити на рибалку. А під новий рік чекаю подарунків під ялинкою. З повною упевненістю можу сказати, що моє щасливе дитинство. Зараз я розумію, що не потрібно поспішати подорослішати.
Дитинство – це чудова пора, де є щастя і безтурботність, політ фантазій і легковажність. Я і зараз, дивлячись на зоряне небо, не перестаю мріяти. Ми одного разу станемо дорослими, а поки що треба цінувати кожну мить, кожну секунду цієї дитячої казки під назвою дитинство.
