У війні перемогти ворога, переважаючого чисельністю можна, але якщо в строю є солдати, відважні патріоти, яка любить свою землю, одним словом – герої. Така армія буде невразливою для ворога. Але все одно, яка сила духа була проявлена тими, хто не вагаючись закривали своїми тілами, ворожі кулі і вогні. «Ні кроку назад, там земля рідна, чекає і переживає мати сльозами, там діти наші безневинні». Ці думки стали волею до перемоги і силою здатною розбити ворога. Бійці переживали на війні і горе і рани і нелюдську втому. І звичайно ж страх, які вони повинні подолати і не дати рукам тремтіти в бою.
Як і наші солдати на війні, відважні партизани, виявляли небачений героїзм. Вони порушували роботу ворога, утруднювали бойові дії, відволікали на себе, частина сили противника. Під час війни вони були складовою частиною бойової стратегії. Організовувалися партизанські загони в тилу ворога. Підпільники громили поліцейські управління, підривали танки, літаки, залізничні мости і знищували склади ворога. Цей героїзм на війні ніколи не забудеться, а вижили нагороджували орденами і медалями.
Не відставали від них жінки. Ніжні і милі, тендітні дівчата. Капали окопи, будували протитанкові рови. Сміливі молоді дівчата, були створені для любові й материнства, але доля диктувала свої умови. В руку взяли зброю, зняли звичні сукні, замін наділи солдатську уніформу. Билися вони не гірше сильних чоловіків, показуючи в бою патріотизм і героїзм. Сила і воля їх героїзму – в любові до рідної землі. Відданий вітчизні і не боячись пожертвувати собою, нікого не відчуваючи страху перед ворогам, стане героєм своєї Батьківщини.
Солдати билися показували геройство, але в серцях все одно була мрія знайти кохану або повернутися до неї. На війні закохувалися, але був страх, що завтра вже не зустрінуться знову. Багато давали собі клятви, романи лише після війни. Але багато порушували ці слова, коли зустрічали один одного. Коли в очах спалахували вогні, а в душі прокидалася любов. Вона давала надію, прагнення жити далі, і головне показувати справжнє геройство на війні.
Твір про Героїзм на війні
Як би не оспівували досі військові подвиги, і як би не пишалася та чи інша країна власними військовими досягненнями, для сучасного думаючої людини стає зрозумілим деструктивний характер війни. Тому, на мій погляд, військовий героїзм є трохи перебільшеним феноменом, який не завжди оспівують потрібним чином.
Багато хто виховує зараз хлопці продовжують мати схильність до розваг і ігор на військову тематику. Для такого маленького людини війна здається чимсь навіть трохи романтичним і захоплюючим, але після того як подібний людина відслужить в Афганістані або де-небудь в подібній ситуації, то повертається назад зовсім інша натура. Як правило, війна озлоблює людей і перетворює в дурніших і грубих істот.
Мною мається на увазі думка про недоступність героїзму на війні всім і кожному. Коли ми говоримо про військовий подвиг народу або щось подібне, то явно приукрашаем ситуацію і тим самим заплутуємо чергове підростаюче покоління. Адже, по суті, простих людей насправді воювати практично не хоче і мало кому таке подобається.
Є інший ряд людей, схильних до жорстокості завжди і скрізь, тому вони можуть проявити себе у військових діях. Однак, навряд чи варто вважати подібне героїзмом, адже такі люди просто продовжували пестити свої негативні схильності і отримували задоволення від знищення і складання страждань іншим.
За фактом є лише маленька прошарок людей, яким доступний справжній героїзм на війні. Більше того, такі люди і поза військових дій регулярно виявляють героїзм, нехай в малому, в чомусь простому, але проявляють. Адже герой – той, хто виділяється з ряду інших і робить щось гідне, а, як відомо, не багато людей в цьому світі зберігають гідність.
Тому і на війні насправді не так багато справжніх героїв, тільки одиниці з’єднали власне глибоке світорозуміння з почуттям відповідальності перед іншими людьми і перед світом в цілому. Завдяки цьому вони можуть здійснювати геройські вчинки, але такі люди навряд чи стануть отримувати від війни задоволення або виховувати інших, розповідаючи про романтичності або захопливості цього заняття.
ЄДІ
