Я народилася в мирний час, коли після війни вже минуло кілька десятків років. Серед моїх рідних немає того, хто б безпосередньо брав участь у боях з фашистами. Мої предки не були на фронті, вони трудилися в тилу. В тилу так само було нелегко, тому що все йшло на фронт. Все робилося для Перемоги, тому наша країна виграла цей бій проти фашистської Німеччини.
Я люблю читати військові книги, дивитися фільми про війну. Тому я думаю, що я знаю про війну досить багато. Фашисти напали на нашу країну без оголошення війни, вони розраховували застати нас зненацька, і швидко розбити. Але радянські люди всі, як один, встали на захист своїх рубежів. І на фронті, і в тилу, всім було однаково важко, але люди не згиналися, вони йшли в бій і перемагали.
З усіх військових фільмів мені найбільше подобається «А зорі тут тихі…». У цьому фільмі взагалі воюють дівчата – зенітниці. У цьому фільмі показують, як п’ять дівчат зі своїм командиром воювали з загоном німців, що перевершують їх за чисельністю, і все – таки перемогли. П’ять дівчат загинули, але вони не відступили, трималися з усіх сил, і не дали пройти фашистам. І таких героїв було багато, воювали люди похилого віку і діти, і спільними зусиллями вони перемогли.
І так вся наша країна захищала кордони своєї Батьківщини, билися за кожен клаптик землі, і перемагали. Наша армія і наш народ, понесли величезні втрати, загинуло більше двадцяти мільйонів чоловік, німці руйнували й палили міста і села. По-звірячому вбивали і катували людей похилого віку, жінок і дітей, але все одно ми перемогли.
В блокаді майже дев’ятсот днів було місто Ленінград, жителі були відрізані від країни. Городяни вмирали від голоду і холоду, вони піддавалися постійним бомбардувань і обстрілів. Потім стала діяти Дорога Життя, за якою у Ленінград везли все необхідне для життя. Для ленінградців це був найважчий період часу.
Чотири роки тривала кровопролитна війна, і Німеччина була розгромлена. Я пишаюся тим, що живу в такій великій країні, непереможною і незалежною. Громадяни нашої країни шанують і бережуть пам’ять про тих днях війни. Я радий, що ми живемо в мирній країні, і вдячний всім героям, які ціною свого життя відвоювали нам наше щасливе майбутнє.
