День Перемоги, найголовніше свято для всіх людей. І в нашій родині, він особливо шанується. Неоціненний подвиг радянських солдатів дозволив нам з вами, жити у вільній країні. Мій прадідусь – ветеран війни, він брав участь у визволенні Польщі і дійшов до Берліна. Зараз прадід дуже старенький йому 98 років.
Кожен рік ми відзначаємо День Перемоги. Ми встаємо рано вранці і поспішаємо на головну площу нашого містечка. Там вже все готово до свята. Варто бойова техніка: танки, Катюші. Збирається багато народу для ходи «Безсмертного полку». Ми з сестрою теж беремо участь в цьому заході. Я несу фото свого прадіда – героя, а вона фото нашого другого прадіда, який, на жаль, загинув на тій війні. Я вважаю, що Безсмертний полк, це дуже потрібна традиція, люди повинні пам’ятати про подвиг своїх співвітчизників.
На площі, у цей день не проштовхнутися, люди прийшли вшанувати пам’ять своїх героїв. Скрізь панує атмосфера радості і щастя. Потім, зазвичай буває концерт, там школярі співають військові пісні. Моя сестра теж там виступає. Після концерту, буває парад, на площі проходять солдати у формі Радянської Армії, їде бойова техніка. Парад мені подобається особливо. Цікаво дивитися на військові машини минулих років, і сучасну техніку.
Ветеранів війни залишилося в живих, не так вже й багато. Вони займають почесне місце на цьому святі. Люди дарують їм квіти і говорять слова подяки. Мій прадід вже другий рік не може відвідати це свято. Здоров’я не дозволяє. Але це нічого, ми про нього не забуваємо, збираємося усім класом і йдемо вітати особисто. А ввечері наша сім’я влаштовує святкову вечерю, в його честь. Дід дуже щасливий в такі моменти, він любить розповідати про важкий воєнний час, і своїх товаришів по службі.
Пізно ввечері, 9 травня, завжди влаштовують салют. Кожен рік новий і незвичайний. Салют, це як закінчення урочистості.
Моїй родині дуже дорогий цей свято. Ми любимо його відзначати. Я думаю, що День Перемоги, для кожної людини значимий день.
Твір Як наша сім’я відзначає День Перемоги 9 травня
Щороку це свято відбувається дуже захоплююче. І для моєї сім’ї цей день важливий, так як це пам’ять про тих людей, які боролися за наше життя. У мене прадід брав участь у Великій Вітчизняній Війні і віддав життя за всі наші.
Всі ми повинні пам’ятати цей день і пишатися такими людьми, які не спали ночами, не їли кілька днів і при цьому йшли на бій. Багато постраждали і стали інвалідами, але є й ті люди, яких вже немає з нами. Коли я згадую про це, мені стає сумно. Адже їх немає, і мого прадідуся теж, і я його навіть не бачив.
Дев’ятого травня я зі своєю сім’єю збираюся йти на парад. Саме там збираються люди, щоб згадати ці жахливі роки, коли багато втратили свою сім’ю. Згадуючи кожен рік можна згадати, що в цей день сонячна погода. Навіть вона пишається цими людьми і пам’ятає всю цю жахливу війну. Завдяки цим людям ми всі зараз живемо. І зовсім не розумію, як же можна принижувати ветеранів. Ці люди просто негідні, і як вони можуть жити на цій землі, яку захистили російські солдати.
Адже жахливо уявити, якби не наші російські герої. У нас була б зовсім інша життя та інші закони. А може, і взагалі не було б життя.
Незважаючи на те, що війна пройшла давно, наші жителі Росії пам’ятають і будуть пам’ятати цю війну. Так само «Безсмертний полк» дуже значить для моєї сім’ї. Кожен рік я проходжу з фотографією свого прадідуся і звичайно, з гордістю. Увечері, після полку, ми приходимо всі додому на вечерю. Саме там ми згадуємо всіх тих солдатів, які гідні пам’яті. Так само на цей день запрошуємо усіх своїх бабусь і дідусів, і вся наша сім’я надається важких спогадів про прадідові.
Я вважаю, що кожна сім’я повинна пам’ятати всіх тих досягнення російських солдатів і ходить на парад свого міста. Саме там ввечері пускають салюти для всього російського народу, про великий пам’яті про наших героїв. Так само можна подивитися військові фільми, там ми можемо побачити більше подробиць про війну, і про подвиги відомих солдатів. Я думаю, що кожна людина на російській землі повинен пам’ятати своїх родичів, які воювали за землю і в честь них ходити на свято.
