Історія донських Козаків йде в глибину століть. В часи Івана Грозного, козаки билися з кримським ханом, цариця Катерина любила козаків, вони користувалися великими привілеями:
—для них був скасований податок і кріпосне право;
—у їх використання вона поскаржилася землі, і дала право на її самоврядування.
У Вітчизняній війні 1912 року козаки проявили себе як хоробрі і відважні воїни, які билися з армії Наполеона. Держава Російське, козаків вважала привілейованим станом, вони захищали наші рубежі і бунти придушували. Але вільні люди, іноді не погоджувалися з владою. До таким відомим особистостям відносяться: Єрмак, Пугачов і інші представники козацтва.
Хто такі козаки? Існує кілька версій відповідей, і одна з версій прозвучала з вуст героя роману” Тихий Дон” Михайла Шолохова, засланого Штокмана, який стверджував, що козаки це селяни-люди, які селилися на Нижньому Дону. Даний відповідь не є однозначною. Одне ясно, козак-це вільна людина! Козаків з дитинства навчали верхової їзди, володіння шаблею, поваги до старшого покоління, любові до своєї землі.
У романі Михайла Шолохова “Тихий Дон” описано неспокійний час період, між першою світовою війною та революцією. Представлена життя козаків в козачої станиці, як на побутовому рівні, так і суспільно-політичному. На сторінках роману розгортається страшна трагедія, коли доля зіштовхнула лобами близьких і рідних людей на політичному ґрунті.
Автор роману чітко простежує життєвий уклад козацького життя, козаки були хорошими воїнами, землеробами, поважали старше покоління, і не порушували традицій. Батьки могли вибрати для сина наречену і одружити без його згоди. І було абсолютно неважливо, чи любить син свою обраницю чи ні. Тому психологічно можна зрозуміти героїв роману, не судіть їх за зраду, на їх шляху, зустрічаються ті, хто їм по-справжньому доріг. А любов, як відомо гарне світле почуття найбільша цінність нашого життя.
У романі показана життя Козаків до революції і після. Людей з різними долями, різних поколінь показує Шолохов в романі. Козаки жили великими сім’ями, мали господарство, орали землю, забирали врожай. Вони були хорошими воїнами, отримували хрести та ордени за свої заслуги, але люди були поставлені перед вибором за червоних чи білих?
Коливання, сумніви, сум’яття виникає у них в головах у це, смутний час. Іноді відбуваються події не властиві для того чи іншої людини, але їх диктує життя. Козаки в романі організовують бунт проти Червоної Армії, у них своя правда. Їм не подобається, що пшениця на полях не прибрана, що жінки звалили на свої плечі весь тягар побуту, а чоловіки ведуть безглузду війну. Росіяни вбивають росіян! Але з цим нічого не можна зробити, революційний час.
У козаків є чому повчитися, хоча наш час не є невиразним, але честь, любов до своєї батьківщини, іскрометний гумор згодиться і зараз!
