Твір Тургенєва “Тхір і Калінич” розповідає нам про простий побутовий життя кріпаків по імені Тхір і Калінич. Але також у творі є опис способу їх господаря поміщика Полутыкина.
Полутыкин – чоловік середніх років, невисокого, кремезної статури. Автор розповідає про нього як про людину, яка добре ставиться до кріпаком, за мірками загального ставлення до них у той час, хоч і не розтрачується на похвали, або ж матеріальні бонуси. Він звик показувати своє ставлення до них простий полюванням разом, ну або ненав’язливим розмовою.
Полутыкин людина дуже неосвічений в літературному плані, хоча і читає різних маловідомих авторів, тим самим намагаючись здатися унікальним і не схожим на всіх. Автор дає його ясну характеристику як людини показушника, який намагається підвищити думку оточуючих про себе дешевими прийомами, хоча від цього він не стає поганим людиною, навпаки, Полутыкин є дуже навіть непоганим поміщиком, вельми добрим і поблажливим.
Його бажання бути поміченим оточуючими і визнаним цікавою особистістю автор показав в його прагненні одружитися на багатій дівчині, щоб заробити собі ім’я, але також і на простих банальних речах, наприклад собаку він назвав Астроном, щоб знову ж здатися не таким як всі.
Також автор розкриває його особистість, як одну єдину ідею, ідею стати кимось більшим, ніж просто дрібний поміщик. Полутыкин буквально одержимий ідеєю того, що коли-небудь він стане набагато більш великим поміщиком, відоміша, і багатше. Щоб прийти до цієї мети він і робить все те, що робить. Однак автор не говорить про нього як про погану людину, а навіть навпаки. Він називає його дуже гарним, хоч і неосвіченим і злегка дурнуватим поміщиком. Автор намагався донести до нас ідею, що не всі поміщики були злими нелюдами, які намагаються принести шкоду своїм селянам, але були й ті, хто не вписувався в ці шаблонні рамки, з-за чого вони й не домагалися багато чого в своєму житті. Показавши цю несправедливість, автор розкриває тему неоціненими звичайних людських якостей у аристократичної середовищі, в середовищі якої набагато важливіше відсутність цих самих якостей. Тим самим він дає нам поживу для розуму. Правильно все те, чим керується аристократична еліта того часу, і наскільки правильно те, як ведуть себе дрібні поміщики.
