Твір Самотність
Є поняття самотності, а є поняття усамітнення. Іноді людині просто хочеться побути одному: відпочити або розібратися в своїх думках. Це усамітнення. Не так вже й мало людей, які не прагнуть до частого спілкування, вони не люблять бути серед людей. Навпаки, масові заходи їх лякають. Ці люди усамітнюються, вони більше спілкуються з природою, тваринами, люблять поміркувати.
Самотність – це зовсім інше відчуття. Людина може відчувати себе самотнім, маючи сім’ю і роботу, знайомих, проживаючи у великому галасливому місті. Але його ніхто не розуміє, не поділяє його поглядів. Йому не з ким поговорити на цікаві йому теми, не з ким поділитися своїми думками, страхами, переживаннями.
Часто так відбувається з-за того, що у людини вже була невдала спроба “розкрити душу”. У відповідь він почув образливе слово, насмішку або його зовсім не стали слухати. Образа і розчарування призводять до замкнутості та самотності. Бояться зближуватися з іншими людьми ті, хто пережив насильство і агресію, хто добре знає, що таке зрада.
Людина – істота колективна. Сім’я, освіта, професійна діяльність, відпочинок і навіть хобі – все це пов’язане із спілкуванням з іншими людьми. Якщо воно приносить радість, то людина ніколи не буде відчувати себе самотнім. Це важливо, щоб людина могла поділитися радістю чи сумом з ким-небудь, відчути підтримаю.
Причиною свого самотності людина може стати сам, якщо він зверхньо й грубо ставиться до інших людей, ображає їх і насміхається, не тримає слово і часто підводить. Звичайно, з такою особистістю ніхто не захоче спілкуватися.
Щоб не відчувати себе самотнім, необхідно шанобливо ставитися до інших людей, прагнути до спілкування і не боятися цього. Важливо усвідомити, що хороших і добрих людей у світі більше, ніж поганих. У наш час завдяки інтернету можна знайти коло спілкування за інтересами, потрібно лише докласти трохи зусиль. Хоча живе спілкування набагато краще.
