Співчуття означає здатність відчути біль і страждання іншої людини або живої істоти. Цією рисою характеру може мати тільки добра та чуйна особистість, уважна до оточуючих.
Співчуття – це вміння вислухати того, хто у біді. Коли людина розповідає про те, що трапилося і бачить, що його уважно слухають і переживають за нього, то проблема здається вже не такою страшною. В колі близьких і чуйних людей людина не відчуває себе самотнім, він розуміє, що може розраховувати на підтримку і допомогу. Члени сім’ї та справжні друзі завжди виявляють співчуття по відношенню один до одного.
Щоб відчути біль і тугу іншої людини зовсім не обов’язково бути знайомим з ним. Для прояву співчуття не потрібні імена або прізвища, досить доброго серця і бажання, порив прийти на допомогу тому, хто її потребує. Наприклад, чоловік послизнувся і впав, що проходять повз нього люди допомагають піднятися і уточнюють, чи не сильно він забився, не потрібно викликати швидку допомогу.
Головними перешкодами для співчуття є егоїзм, гординя, а також жалість до себе, думки про те, що інші живуть краще. Людина ніколи не повинен забувати, що у світі є люди, яким не так пощастило в житті: у них немає вдома, вони голодують, мають серйозні каліцтва і т. д.
Проявляти співчуття – не означає допомагати тільки людям. Жалість, турбота, допомога і любов – все це можна виявляти по відношенню до тварин. Вони, на відміну від людей, не можуть розповісти про свої проблеми. Але чуйна і добра людина тільки по одному виду тварини або по виразу очей відразу зрозуміє, що трапилася біда і кішці або собаці потрібна допомога.
У книгах багато прикладів співчуття, які викликають захоплення і вчать нас бути уважніше і добріше. Так, в оповіданні А. Купріна “Чудесний доктор” лікар рятує сім’ю. Хоча він міг просто пройти мимо, не звернути уваги на сидячого в зимовому парку чоловіка. Але докторові вистачило одного погляду, щоб відчути відчай. Ще один дивовижний приклад співчуття – це хлопчик Коста з оповідання “Багно” Ю. Яковлєва. Він вигулював собак, господарі яких не могли цього робити із-за хвороби або залишили своїх вихованців.
Твір міркування Співчуття з прикладом
Співчуття – це позитивна якість людини, яка втілює всю доброту і ніжність його душі.
На жаль, співчуття є не в кожної людини. У сучасному світі жорстокість переважає над добротою. Часом люди не звертають уваги на навколишній світ, приділяючи самому собі весь час. Однак, я вірю, що співчуття живе в кожній людині. Можливо, у когось воно заховане глибоко в душі, але все ж воно є, просто потрібно його дістати. А у деяких людей співчуття виражено сильніше, ніж у інших.
Не потрібно плутати такі терміни, як співчуття і жалість. Співчуття – це вміння відчувати те ж, що й інша людина. Це співпереживання. А от жалість, на відміну від жалю, не можна вважати позитивною якістю. Адже це майже те ж саме, що сказати: “ти невдаха”.
Саме співчуття допомагає людині зрозуміти, що відчуває інша людина. Будь це фізична або моральна біль. Співчуття змушує людину допомагати людям.
У п’ятому класі у мене була подруга на ім’я Юлія. Я ніколи не помічала за нею ні жалю, ні співчуття. Вона наче була позбавлена цих почуттів. Так здавалося всім у класі. Адже коли у якої – небудь дівчинки рвалася спідниця, все їй співпереживали. Крім Юлі. Але всі ми були не праві. Юля – єдина з нас, у кого навіть в п’ятому класі були правильні уявлення про співчуття. Одного разу, у мого однокласника помер хом’ячок. І єдиною людиною, яка йому поспівчував, була якраз Юля. Все решта не звернули на цього хлопчика ніякої уваги.
Я вважаю, що співчуття потрібно виховувати із самого дитинства. Причому співпереживати потрібно не тільки людині. Деколи, тварини теж мають потребу в співчутті. Наприклад, бездомні собаки і коти. Адже що варто людині забезпечити їм притулок? За це тварини подарують ласку і любов. Та взяти навіть птахів. Адже їм теж потрібно співпереживати. Що варто людині годівницю повісити на дерево і кинути туди кілька зерен?
Світ тримається не на жорстокості, а на доброті. А її багато не буває, як і співчуття. Тому, кожна людина повинна з дитинства відшукувати ці почуття у себе в душі і вчитися співпереживати навколишнього світу.
Варіант 3
Можливість жити життям, повної безлічі почуттів і емоцій, не вдаючись до ницим природним інстинктам, є головною особливістю, завдяки якій людина стоїть на щабель вище нерозумних тварин. Багатьом з нас здається, ніби весь світ, все, що нас оточує, блищить куди більш яскравими фарбами, коли людина здатна відчувати його. Однак, чим більш яскравий смак наших радощів і щастя надають високі почуття, тим сильніше вони зобов’язують нас відчувати гіркоту і негаразди, і навіть, часом, чужий біль.
Так, кожен без винятку дитина одного разу схилявся над випало з гнізда пташеням, що виставлені за двері щеням, тягнув за руку і зупиняв поспішав батьків, побачивши бездомного з простягнутою рукою. В цьому особливість і надзвичайна краса дитячої свідомості. Саме таким прикладам нас переконують слідувати дорослі, кажучи, що у дітей є чому повчитися.
Дитини зупиняє не порожня цікавість. Їм рухає гаряче бажання поспівчувати, допомогти. Нерідко, як відомо, жалісливі картини кидають дітей в сльози, істерики. Серце людини здатне помітити чужий біль, вона хоче допомагати знедоленим, бідним сусідам по планеті з самого народження.
Чи зберігається це благородне бажання протягом усього життя? Я думаю, що це залежить лише від самої людини. Відомі й шановані приклади безлічі людей, коли самі маючи в кишені останній гріш, вони, не вагаючись, віддавали його, дізнавшись, що чиюсь долю спіткало ще більшого горя, ніж їх власне. Властивість співчувати і безкорисливо допомагати ближньому – одне з прекрасних якостей у людей, і ім’я йому – співчуття.
Таким чином, ми робимо висновок, що співчуття робить нас людьми. Саме воно дозволяє нам жити на землі так дружно і згуртовано, як це можливо. Безумовно, це найважливіша властивість людської душі, і ті з нас, хто нагороджений їм від народження і зумів пронести через все життя повинні бути вдячні, робити це зі сміливістю і гідністю. Ті ж, у кого така важлива якість, як співчуття, не розвинене в достатній мірі або вичерпало себе, повинні докладати зусиль, щоб повернути такі важливі справи, як допомога, пожертвування і підтримка в своє життя. Пам’ятаючи при цьому, що вони – єдиний можливий шлях до щастя людей, що живуть нині, і поколінь, яким належить прийти до них на зміну.
9 клас 15.3 ОГЕ
