Твір на тему Що таке співчуття 9 клас 15.3 ОГЕ

Співчуття означає здатність відчути біль і страждання іншої людини або живої істоти. Цією рисою характеру може мати тільки добра та чуйна особистість, уважна до оточуючих.

Співчуття – це вміння вислухати того, хто у біді. Коли людина розповідає про те, що трапилося і бачить, що його уважно слухають і переживають за нього, то проблема здається вже не такою страшною. В колі близьких і чуйних людей людина не відчуває себе самотнім, він розуміє, що може розраховувати на підтримку і допомогу. Члени сім’ї та справжні друзі завжди виявляють співчуття по відношенню один до одного.

Щоб відчути біль і тугу іншої людини зовсім не обов’язково бути знайомим з ним. Для прояву співчуття не потрібні імена або прізвища, досить доброго серця і бажання, порив прийти на допомогу тому, хто її потребує. Наприклад, чоловік послизнувся і впав, що проходять повз нього люди допомагають піднятися і уточнюють, чи не сильно він забився, не потрібно викликати швидку допомогу.

Головними перешкодами для співчуття є егоїзм, гординя, а також жалість до себе, думки про те, що інші живуть краще. Людина ніколи не повинен забувати, що у світі є люди, яким не так пощастило в житті: у них немає вдома, вони голодують, мають серйозні каліцтва і т. д.

Проявляти співчуття – не означає допомагати тільки людям. Жалість, турбота, допомога і любов – все це можна виявляти по відношенню до тварин. Вони, на відміну від людей, не можуть розповісти про свої проблеми. Але чуйна і добра людина тільки по одному виду тварини або по виразу очей відразу зрозуміє, що трапилася біда і кішці або собаці потрібна допомога.

Дивіться також:  Твір на тему Мистецтво 9 клас ОГЕ 15.3

У книгах багато прикладів співчуття, які викликають захоплення і вчать нас бути уважніше і добріше. Так, в оповіданні А. Купріна “Чудесний доктор” лікар рятує сім’ю. Хоча він міг просто пройти мимо, не звернути уваги на сидячого в зимовому парку чоловіка. Але докторові вистачило одного погляду, щоб відчути відчай. Ще один дивовижний приклад співчуття – це хлопчик Коста з оповідання “Багно” Ю. Яковлєва. Він вигулював собак, господарі яких не могли цього робити із-за хвороби або залишили своїх вихованців.