У романі Пушкіна автор виступає героєм нарівні з іншими. Як правило, у деяких творах ми теж можемо бачити погляд автора та ліричні відступи, однак, у таких варіантах найчастіше пропонується погляд автора як якогось вищого розуму, який об’єктивно оцінює ситуацію і навіть може керувати читацької інтерпретацією подій, вказувати на суть поведінки героїв.
В Євгенії Онєгіні ситуація трохи інша, одного разу автор навіть зустрічає героя, Пушкін вказує на деякі подібності їх духовного стану, хоча також і вказує на відмінності. Таким чином, автор стає рівним героям, він – частина твору зі своїми особливостями. В кінцевому підсумку трохи важко зрозуміти, чи йдеться про Пушкіна або автора Пушкін теж відокремлює від себе і робить просто окремою дійовою особою.
Якщо звернути увагу на деякі деталі, то автор виглядає як володар мудрих поглядів і життєвого досвіду. Цілком можливо, в ньому ми бачимо думки самого Пушкіна.
Іншою цікавою деталлю є діалог з читачем і як би написання роману при читача. Автор у романі описує свої дії сумніви, наприклад, вибір імені героя. Завдяки цьому читач залучається до спілкування з автором і самим романом теж, читач теж стає в якійсь мірі дійовою особою твору, оскільки вступає в діалог з героями, а починає цей діалог автор, який сам звертається до читача і навіть в якійсь мірі запрошує до співтворчості.
Крім цього автор виконує роль своєрідного провідника, який супроводжує кожного читача по сторінках свого роману, дає потрібні роз’яснення, вказує на найбільш значимі деталі. Така функція робить автора нашим другом і надійним товаришем, у компанії якого і народжується творчість. Точніше автор допомагає нам народити власне сприйняття тексту, просуватися по розумінню цього твору.
Фігура автора представляється багатогранною і досить цікавою. Пушкін використовує оригінальний літературний прийом, який для його часу багато в чому є новаторським.
Він вимагає не просто діалогу з читачем, але і захоплюючій інтерактивності, яка чимось нагадує світське спілкування з приятелем, що розповідає історію Онєгіна. З іншого боку персонаж автора допомагає Пушкіну з зручністю висловлювати власну позицію і оригінальним чином моделювати структуру оповіді. У цьому творі, безумовно, два головних героя – Онєгін і сам автор.
