Особливе місце в історії російської літератури займають дійшли до нас пам’ятки давньоруської літератури. Одним з таких творів, що відображає силу і мудрість російського народу, є “Слово о полку Ігоревім”.
У цьому історичному пам’ятнику дуже багато сильних характерів, серед яких зустрічаються як чоловіки, так і жіночі образи. Завдяки цьому добутку можна простежити не тільки історичні події стародавньої Русі, але і познайомитися з великими і могутніми російськими правителями, дізнатися багато цікавого про жіночих образах, які нічим не поступаються величі їх подружжя.
Одним з найцінніших жіночих образів не тільки цього твору, а у всій історії російської літератури, є образ Ярославни. В усі часи поруч з могутнім чоловіком стояла велика жінка. Навіть якщо їх імена особливо не згадуються, їх внесок і вплив на успіх своїх чоловіків, безсумнівно, дуже великий.
У ” Слові о полку Ігоревім ми зустрічаємо образ Ярославни як сильну і могутню жінку, як хранительку вогнища. Здавна відомо, що кожна жінка основа сім’ї. Вона дарує своєму будинку і своєму чоловікові тепло і затишок, віру в себе. Є зв’язуючою ланкою між чоловіком і його нащадками, дарує любов і тепло, всмоктує в себе весь негатив і конфлікти, а натомість віддає гармонію і любов. Саме збірним образом всіх російських жінок з усіма своїми позитивними якостями ми зустрічаємо в Ярославні. Вона наділена величезними силами, тісно пов’язана з природою.
В безвихідну хвилину вона благає всемогутніх сил природи допомогти коханому. Їй не сидиться на місці, коли чоловік у біді. Вона готова зробити все можливе і немислиме, щоб помчати на допомогу чоловікові. Як справжня сильна жінка вона наділена вищими силами і в хвилину нещастя не надається скорботи, а використовує свою силу відьми і допомагає чоловікові втекти з полону.
Образ Ярославни узагальнює не тільки всіх російських жінок, вона символізує саму величну Русь. У цьому творі одночасно зустрічаються суперечливі риси російської жінки. Ярославна постає перед нами як могутня і сильна, готова своєю мудрістю, силою і стійкістю побороти будь-які неприємності та негаразди. Разом з тим, вона дуже жіночна, ласкава і ніжна, в усьому слухається і кориться своєму сильного і впливового чоловіка. Вона добре знає про свою велич і силу, але, завдяки своїй мудрості, великої любові до свого чоловіка, добре усвідомлює і визнає першість і верховенство свого чоловіка. Слухняна і лагідна з власної волі, а не з примусу. Саме завдяки цим особистісним якостям жінка стоїть поруч зі своїм чоловіком, дорівнює йому і отримує від наго тільки ласку, любов і повагу.
Це велике твір покликане показати і завжди нагадувати російській жінці про її велич, про природній силі, якою вона наділена, і завжди може використовувати на благо своєї сім’ї і свого народу, про мудрість і кроткости, які є потужним зброєю в її руках. Людина стає сильніше і впевненіше, коли знає про своїх предків. За допомогою “Слова о полку Ігоревім” ми маємо можливість дізнатися більше про наших коренях і про характерах наших предків.
Твір з літератури для 9 класу на тему Образ Ярославни.
Образ і характеристика Ярославни твір для 9 класу
Все далі і далі йдуть углиб століть події старовини. З цієї сивої давнини до нашого часу дійшла лише маленька дещиця давньоруських текстів. З цієї дещиці збереглася безцінна перлина – «Слово о полку Ігоревім». Це найважливіша віха в історії російської літератури. Цим текстом ми зобов’язані знавця і цінителя російської літератури Мусіна-Пушкіна.
У «Слові…» показана ціла низка різних образів. Серед них яскраво виділяється жіночий тип – це образ Ярославни. Ярославна – це лада Ігоря, його вірна супутниця. Вона юна. Але сила її кохання настільки потужна, що Ігор зумів подолати полону перешкоди.
У лади князя Ігоря є реальний прототип. Їм є Эфросиния Ярославна, яка реально була дружиною Ігоря Новгород-Сіверського.
Найбільш показовий епізод, до речі, і єдиний, пов’язаний з Ярославною – це її плач. Вона, молоденька дівчина плаче на оборонній стіні міста Путивля. Вона, така тендітна і беззахисна, уособлює собою силу духу російської жінки, її мужність, її вірність.
Ярославна усвідомлює, що вона – слабка жінка не здатна фізично допомогти чоловікові, та ще й на такій великій відстані. Але сила її духу так велика, що навіть природні стихії прислухаються до її благань.
Наприклад, Ярославна просить сонечко, щоб воно не так сильно і гаряче своїми промінчиками припікало милого Ігоря і його військо. Вітер – щоб його стихія не шкодила русичам, а, навпаки, пособляла їм. Дніпро повинен донести до милого її серцю лади всю силу любові його коханої дружини і силу її духу.
А про себе вона говорить, як би звернулася зозулею дівчина, полетіла б на річку Каялу, намочила свої шовкові рукави і кинулася б туди, на полі бою, де милий лада поранений. І втерла б рани милому, ненаглядному…
Образ Ярославни – це не просто образ російської жінки, вірної дружини. Ярославна – це образ широкий, вона втілила в собі ніби всю Русь-матінку. Вона символізує ще й надію на краще в майбутньому. Ярославна – символ, що, можливо, повернеться до неї милий лада Ігор, що заживуть вони далі в любові та злагоді. Також образ Ярославни уособлює собою трагізм, тугу за пішли в світ інший навіки.
Якщо проводити паралелі з прототипом, то важливо знати, що і реальна дружина Ігоря дочекалася свого ладу додому. Але щастя їх тривало недовго, в 1187 році її більше не став під цим небом.
Варіант 3
З давніх часів втіхою, допомогою, обителлю добра і заспокоєння для будь-якого російського чоловіки вважалася жінка. Точно так же і автор «Слово о полку Ігоревім» передає нам образ Ярославни — дружини Ігоря. У наш час дуже багато поняття піддаються переосмисленню, поняття «дружини» — не виняток. Зараз дуже багато говорять про те, що ніхто нікому нічого не повинен, говорять про рівноправність у стосунках, але мало хто говорить про справжню любов. Ярославна не просто любила свого Ігоря, вона була віддана йому на все життя, віддана свого князя-чоловікові і своїй державі, невдачі якого вона оплакує з усією щирістю.
Імені Ярославни читач не знає, бо як Ярославна — це по батькові дівчини, з якою одружився Ігор. Вона — не просто яскравий образ руської дружини, яку всі ми звикли приймати виходячи з історії, Ярославна — це дійсно скарб Ігоря, а разом з тим і хранителька його серця, переживає про його невдачі, як про своїх власних. Ярославна — це втілення дружини з прислів’я «чоловік і дружина — одна Сатана». Ярославна гірко і жалібно оплакує загибель полку свого чоловіка, ув’язнення Ігоря в темниці, і в принципі невдалий похід.
Дії твору відбуваються вже в часи, коли Русь була хрещена, але Ярославна в своєму плачі ще звертається до язичницьким богам і явищ, що свідчить про те, що в хвилини смутку і відчаю любляча дружина і супутниця по життю завжди і усілякими шляхами буде сприяти тому, щоб допомогти своєму чоловікові.
Ярославна — це не просто жінка князя Ігоря, це жінка всієї Русі, тому що вона оплакує кожного загиблого воїна, переживає за кожну людину, який був поруч з її чоловіком і за кожну людину, який ще залишився на Русі. Ярославна — це символ щедрість душі російської жінки, її неосяжність.
Я думаю, що образ дружини Ігоря залишиться назавжди в культурі та історії нашого народу, що кожен з людей надалі буде пам’ятати про те, як виглядає жінка, гідна поваги не тільки свого чоловіка, але і всього світу, жінка, перед якою захочеться вклонитися за всі її страждання і благання про порятунок своєї держави і свого єдиного і коханого чоловіка. Ярославна несе в собі вірність і благородну любов, найвищу і чисту любов. Для неї Ігор — не просто улюблений чоловік, він для неї символ і сенс життя. Без Ігоря вона постійно плаче і страждає, вона просто не в змозі прожити без того, кому назавжди віддала своє серце.
9 клас
