Картина «Дівчина біля вікна. Зима» Олександра Олександровича Дейнеки мені дуже сподобалася. Найбільше мені у творчості художника подобається те, що коли я довго дивлюся на полотно, створюється відчуття присутності у зображеному світі, поряд з його персонажами. Ось і тепер мені здається, що я стою трохи позаду дівчинки, зображеної автором на передньому плані. Вона головний герой картини. Та опинившись у віртуальному світі, напевно, мені буде легше зрозуміти, про що хотів сказати художник глядачеві. Дівчинка стоїть спиною, і її обличчя не видно, зате багато про що говорить поза, в ній немає напруги. Мені здається, вона стоїть вже досить довго. Що спонукало її підійти до вікна? Можна тільки припустити. Можливо, вона когось зустрічає або чекає. Може, її просто привернув яскравий світ за вікном. Але зараз вона про щось задумалася, можливо, мріє. Дівчинка наодинці сама з собою.
Я не дуже добре розбираюся в живопису, але я виділив би в цій картині не просто передній та задній план, а описав вигляд з вікна, як окрему картину. На задньому плані виду з вікна намальовано темне небо. Вечір, але за вікном світло. Це з-за білого снігу, який недавно випав і вкрив всю землю і дерева пухнастим покривалом. За вікном красиво, спокійно, але холодно. Там царство Снігової королеви. Це передній план картини за вікном.
А в хаті все дуже просто. Художник зобразив кімнату в приглушених сіруватих тонах. Але вдома тепло і затишно. Мені здається, я фізично відчуваю це тепло. Дейнека передає це тепло через об’єкти нижнього фрагмента картини. Велика кімнатна батарея, яка зображена малоприметной, але саме вона створює ілюзію тепла. Щоб глядач усе-таки розглянув її, майстер виділив ноги дівчинки, які стоять поруч з джерелом тепла, одягнувши її у білі шкарпетки й світлі сандалі. Мирно сплячий щеня, затишно розташувався на своєму пухнастому килимі, біля ніг юної господині і ближче до батареї. І все разом створює затишну і спокійну атмосферу вечірньої кімнати. У кімнаті біля лівого краю вікна висять штори. Вони щільні і темні смугами з теплих світлих відтінків. Їх в будь-який момент можна зашторити і повністю закритися в своєму маленькому звичному комфортному світі.
Тільки чи потрібно це робити? Твій дім. Він завжди буде зігрівати тебе своїм теплом. А щеня буде рости, чекати і зустрічати тебе вдома. А перед тобою за вікном великий світ. Невідомий, від цього здається холодним. Але він по-своєму прекрасний, а ще він мінливий. Сьогодні ввечері він такий, а зі сходом сонця стане зовсім іншим. Яким він буде? Як він тебе зустріне? Щоб відповісти на ці питання потрібно вранці вийти у великий світ, вивчити його і подружитися з ним. Тоді він стане для тебе рідним і теплим, як твоя кімната. Можливо, про це думає дівчинка біля вікна взимку.
Опис картини Дейнеки Зима. Дівчинка біля вікна
Однією з моїх улюблених картин А. А. Дейнеки є полотно «Зима. Дівчина біля вікна». Ця картина була написана в 1931 році до вірша Н. Асєєва «Гармидер» в рамках робіт цивільно-ліричної лінії.
Сюжет картини «Зима. Дівчина біля вікна» полягає в самій її назві. На передньому плані картини розташовані головні дійові особи: дівчинка і згорнувся калачиком щеня. Предметів у кімнаті не так багато, ми можемо побачити килимок, на якому лежить щеня, омертвілу штору, і батарею. Дуже важливою деталлю щільна є вікно. У нього ми бачимо пустинну вулицю, лавочку на якій немає нікого і засніжені дерева. Вулиця похмура, темна, від неї віє холодом. Слід зазначити, що в цілому картина не відрізняється теплотою і світлістю фарб, навпаки вона дуже гнітюча і навіть трохи лякає. Поза дівчинки говорить про те, що вона дуже напружена, можливо вона чекає своїх батьків, які затрималися на роботі, а може вона просто думала про щось своє, дивлячись у темну далечінь.
Полотно наповнене контрастами. Теплої, але темній кімнаті з правильними геометричними лініями протиставлена холодна, але переважна світлими білими тонами вулиця. Дівчинці, яка напружено завмерла в очікуванні біля вікна протиставлений щеня, мирно сплячий на килимку. Також, в контрасти можна відзначити безлюдність вулиці і наповненість кімнати.
У мене картина викликала почуття печалі. Від похмурих тонів кімнати і безлюдності вулиці холоне на душі. Коли я дивлюся на полотно, мені весь час здається, що має щось трапиться, немов з-за дерев ось-ось з’явиться людська фігура і поза дівчинки зміниться, стане менш напруженою. Також, у мене створюється враження, що дівчинка може повернути голову і показати своє обличчя, від цього стає трохи моторошно.
Картинами подібно до цього можна задивлятися довгий час і переживати якісь нові емоції. На мій погляд полотно наповнене дуже глибоким змістом, і для того, щоб зрозуміти його повністю необхідно не просто його уважно розглянути, але і пропустити через себе.
Дейнека Олександр Олександрович (1899-1969) – радянський художник-живописець. Його картини відрізняються лаконічним, помітним зображенням і нагадують плакати. А. А. Дейнека автор таких полотен, як «Оборона Севастополя», «Збитий ас», «Майбутні льотчики». Всі вони відомі не тільки в Росії, але і за кордоном.
6 клас
