Щербаков – Дзвіночки мої
Борис Щербаков один з великих, невпинних художників, який писав пейзажі російської природи. Вдавалося це йому надзвичайно вдало. Твори Щербакова неможливо не впізнати серед тисячі інших виконавців.
Одне з дивовижних полотен має назву «Дзвіночки мої». На однотонному сірувато – блакитному тлі стоїть шикарний букет фіолетових дзвіночків. Яскраві квіточки обліпили тонкий стебло і посхиляли голівки трохи вниз. Здається, аромат букета заповнив весь простір кімнати і виривається назовні з картини. Полотно всім своїм виглядом манить підійти ближче, нахилиться і вдихнути солодкий запах польових квітів.
Відразу видно, що автор не виставляв спеціально композицію а писав з того що побачив. Це видно з того, як трохи недбало пом’ята біла скатертина, а одна гілочка впала на стіл. Ще справа просто на столі без тарілочки лежать дві стиглі сливи. Можу припустити, що їх поклав дитина, граючись, вийняв квітка з вази. Дорослий навряд чи б поклав ягоду на скатертину просто так, не підклавши що-небудь.
Проста стара глиняна ваза відразу видає час, коли був створений цей шедевр (1900 – ті роки). У нинішній час дуже мало збереглося таких глечиків ще й в такому ідеальному стані.
