Після дощу
Дивлячись на картину Герасимова «Після дощу», відчувається запах свіжого літньої зливи, чути удари крапель про листя дерев. Вся тераса залита світлом і незвичайною чистотою обмитої дощем природи. Відображення предметів в дощовій воді додає картині особливу атмосферу загадковості, романтики та затишку. Так хочеться залишитися на цій терасі, занурившись у цю обстановку безтурботності, вдихати свіже повітря і хоч на мить забути про всі проблеми.
Як реалістично художник передає красу мокрих поверхонь: підлоги, столика, перил, крамничок. В основному творець використовує темні фарби, але крізь склонившиеся під вагою води гілки дерев видніється небо, на якому розсіюються останні хмари. Промінчики проглянувшего сонечка весело грають і іскряться в краплях води. Це надає картині якесь таємниче світіння. Глибоко за деревами, на тлі, видніються споруди. Їх покрівля буквально сяє.
У прозорій вазі на столику, що знаходиться в лівій частині тераси, стоїть букет прекрасних садових квітів. Вони виглядають настільки реальними, що коли дивишся на них, здається, що ось-ось відчуєш тонкий, ніжний аромат, витікаючий від них. Окремо хочеться відзначити те, як художник відобразив прозорість скла, з яких виготовлені ваза і склянку.
Не можна однозначно встановити жанр цієї картини. З одного боку на ній зображений пейзаж, тому що досить велику частину картини займають садові дерева, наслідки стихійного явища в природі. Але з іншого боку – ми бачимо цей прекрасний букет квітів, стіл, на якому лежать опале пелюстки, стакан, який впав під натиском важких крапель води.
Ця картина вражає і змушує задуматися про високе. Думаю, ніхто не зможе залишитися байдужим після перегляду цієї картини.
