Опис 2
Перед нами картина «Лютнева блакить». На ній знаменитий російський художник В. Е. Грабар зобразив морозний ранок лютого. Картина немов переповнена блакитним сяйвом. Сніг іскриться і переливається під сонячними променями. Береза пронизана сонячним світлом.
Блакитне небо безхмарне, до горизонту колір стає світліше і переходить до сапфіровому. У лютому ще досить холодно, проте сонце вже добре прогріває повітря.
Ми бачимо, що навколо лежить ще велика кількість снігу. На сонці чистий сніг пронизує очі світло – блакитним сяйвом. Від беріз падають тіні, на снігу вони стають темно-синіми і фіолетовими.
Стовбур берези злегка зігнутий, наче талія молодий танцюючої дівчини. До низу він набуває темний колір, а на висоті стає білосніжним. Тонкі білосніжні гілки вкриті інеєм, сяючі на сонці, немов прикрашені діамантовою крихтою. На самій верхівці дерева все ще видніється пожухлої торішнє листя.
Художник вибрав такий ракурс, з якого дерево постає перед глядачем знизу вгору. Немов скульптура, що відобразили красу природи.
Позаду головної руської красуні, стоять ще зовсім не зміцнілі молоді берізки. Вони нагадують хоровод танцюючих дівчат. Художнику вдалося передати танець природи, її радість у зв’язку з наближається навесні.
Гілки беріз переплелися, мов тонке мереживо з шовку. Вдалині видніється густий ліс, який розділяє небо і землю темною смугою. Якби не він, то вони злились би в одне ціле. Там у темному і холодному лісі все ще панує зима. А тут на галявині вже починає пробуджуватися весна.
Ігор Грабар по праву вважається поетом російської зими. Його картина настільки реалістична, що так і хочеться підійти і обійняти цю тонкостволую березу, яка своїми гілками готова обійняти тебе у відповідь. Вдихнути свіже морозне повітря сонячного лютневого дня. Почути скрип і хрускіт свіжого проваливающегося під ногами снігу. І найголовніше насолодитися тишею природи.
Художник поділився зі світом частинкою тієї невимовної краси, яка зустрічається в Росії. Картина наповнена великою кількістю яскравих фарб і ріжучими очі потоками сонячного світла. Від полотна виходить морозна свіжість і чистота незайманої природи.
