На передньому плані картини зображено набережна. Акуратна, висока, вона викладена з відполірованого руками і вітром світлого каменю. На залитому яскравим літнім сонцем підвищенні розташувалися три фігури. Бежевий світлий золотистий відтінок каменю так і манить своїм теплом.
На невеликому білому рушнику сидять два хлопчики і чоловік. Вони роздягнені, напевно, вже викупалися і зараз загоряють. Сонце вже встигло позолотити шкіру парнишек і вибілити і без того світле русяве волосся. Хлопчик зліва трохи нижче і вже в плечах, він молодший. Чоловік зовсім засмаглий, смаглявий, з темним волоссям. Може бути, це батько хлопчиків.
Всі троє вдивляються вдалину. Їх фігури зосереджені. Хлопці поклали руки на коліна, завмерли. Вони уважно слухають. Чоловік показує рукою в напрямку моря і щось розповідає. Трійця не зводить очей з великого білого гідроплана в небі. Всі діти мріють стати льотчиками або політати на літаку. А тут з набережної гідроплан можна спокійно розглянути. Чоловік розбирається в техніці і спокійно все пояснює дітям.
Літак летить невисоко в небі, для якого художник не пошкодував блакитний і блакитної фарби. М’які, немов шматочки вати, білі хмари мирно пропливають по небу. Гідроплан прагне від набережної, несучи з собою мрії хлопчиків.
Середній план картини зайнятий морем. Воно досить спокійне, дуже темне, синє. Рідкісні гребені з білою піною порушують це трохи похмурий простір. Праворуч видно кам’янистий скеля. Він темно-сірий, практично зливається за кольором з морем. Вдалині ледве помітний світлий силует теплохода.
Картина ніби розділена на дві частини. Передній план виконаний в теплих тонах. Середній і дальній план виконаний в синіх тонах, там панують небо і море. Дивлячись на це полотно, відчуваєш спокій, умиротворення. Згадуєш, як приємно підставити обличчя теплому сонцю і пройтися босоніж по нагрітому піску, відчути на губах солоний присмак моря.
