На цій картині Ісаака Левітана перед нами постає просіка в лісі, а точніше, лісова стежка. Ліс – осінній, небо похмуре. Природа готується до зими, десь на стежці навіть є невеликі шматочки снігу, який, імовірно, з’явився відносно недавно, але підтанув і в основному зійшов.
Цікавим є назва «Осінь. Мисливець». Першою частиною є саме період року, а другий – вказівка на головного героя. Тим не менш, цей герой насправді зовсім не головний на картині, а вторинний також як і в назві.
Основною дійовою особою тут, безумовно, є осінь, яка повністю охопила ліс. Мисливець тільки втрачається в цій величезній природі у всьому осінньому ландшафті. Навіть його постать зображується якийсь невеликий, хоча по зображенню зрозуміло – берізки по обидва боки стежки є зовсім не високими, цей молодий ліс.
Людина тут самотній і малий як в океані, його фігура є незначною, і цей факт підкреслює Левітан. Його цікавить становище людини, яке є тільки частиною неосяжного світу, але явно не самим основним.
По фігурі мисливця не зовсім зрозуміло чи він обернувся подивитися, куди побіг вірний пес, чи то навпаки, він йде в бік художника і дивиться, як песик шукає якусь дичину.
Мені ця картина здається ніж-то символічною і своєрідною метафорою людського існування в цьому світі. Дорога-стежка, взагалі, є в російській культурі одним з ключових символів і завжди вказувала на метафору людського існування.
На цій дорозі стоїть самотня людина, невідомо звідки він прийшов і куди йде. На картині зображується стрімка перспектива, яка йде кудись вдалину і також невідомо, де починається ця стежка. Собака може вказувати на приручену природу.
Дійсно, людина приручила для себе деякі природні феномени і тварин, але він як і раніше самотній у цьому світі і йому потрібно рухатися з цього величезного світу з нізвідки в нікуди. Цей похмурий факт підкреслює і похмура колористика самої картини, яка виконана в суворих осінніх тонах.
Опис картини Левітана Осінь. Мисливець
Пейзажний живопис – це одне з найважчих напрямків у художній творчості. Одного таланту мало для того, щоб зуміти зобразити куточки російської природи, потрібно навчатися цьому все життя, а найголовніше вкладати в кожну роботу душу і настрій. Такими вміннями володів відомий російський пейзажист Ісаак Ілліч Левітан. Його творчістю захоплювалися багато жителів неосяжної російської землі.
Особливу увагу привертає картина «Осінь. Мисливець», вона хоч і наповнена сірими і похмурими фарбами пізньої осені, але це не заважає їй захоплювати своїм особливим настроєм і «життям».
Центральним мотивом даної картини, є похмурий осінній день і, бродить по лісових просторах, мисливець, який готовий випустити патрон зі своєї рушниці, на загибель тварини. Полювання – це не дуже хороший рід діяльність, адже заради «задоволення» стрільби повинні гинути невинні лісові мешканці. Швидше за все, автор картини теж не любив полювання, тому відобразив на полотні атмосферу смутку і туги, яка навіює велика кількість емоцій і переживань.
На картині, поруч з мисливцем, ходить його вірний друг – собака. Яка, шукає «жертву» для свого господаря, таким чином, доводячи вірність своєму годувальнику.
Автор зображує пізню осінь, яка вже втратила всі свої прекрасні яскраві фарби. Дерева готові закутатися в пухову ковдру зими і «проспати» так до самого приходу весни. Трава ще зберегла свої зелені фарби, але впали з дерев листочки розбавляють цю зелень коричневими відтінками опалого листя. На землі видно сліди від першого снігу, який не розтанув, і, напевно, вже не встигне, адже природа стоїть на порозі зими.
Багато хто задається питанням, чому ж саме осінь – це пора полювання. А все тому що, «порожнечі» лісових просторів, коли дерева вже повністю скинули листя, а все навколо втратило свою барвисту «суть», тварини на цьому тлі добре видно і швидко попадаються на хитрі виверти мисливців.
Картина змушує багато про що задуматися, а найголовніше про те, що людина, іноді, не цінує своє природне оточення, а потім, від цього сам же і потопає в сумних думках.
8 клас
