План твори для 7 класу
Твір 4 і 5 клас
Я роздивляюсь картину «Перший сніг». Мені картина дуже подобається. Від неї відчуття радості, чогось нового і чистого. Сам дуже люблю, коли випадає перший сніг. І особливо це добре саме вранці, коли сніг нападав за ніч – ніби переносишся в казкову зиму. Може бути, на картині сніг розтане до обіду, як в наш час буває, але зима вже настала – факт.
1. Введення – перше враження від картини 2. Художник 3. Назва картини 4. Картина – загальна – деталі – кольору 5. Мої враження 6. Висновок про картині в одному реченні
Перше враження від картини – дуже приємне. Її хочеться розглядати.
Завдяки цій прекрасній картині я дізнався про талановитого художника – ще за життя в радянську епоху визнаному класики – Аркадія Олександровича. Найцікавіше, що Пластів родом із села, ось тому він завжди намагався передати свою любов до сільської місцевості через картини. Жив він у великій родині, ходив у сільську школу… Дорослим він створив багато відомих картин – про побут селян, але і про нового життя на селі, про колгоспи. Помер він теж в рідному селі. Ця картина написана відразу після довгої другої Світової війни. Це було важке, голодний час, в яке ніяк не можна було забувати про диво. Зараз це полотно перебуває в музеї Твері.
Навіть не знаючи назви картини, можна зрозуміти, що випав перший сніг. Діти радіють якійсь приємній події, дивляться із захопленням. Снігу ще трохи і він дуже білий. Тут ще дві сороки – одна на поки не засніжених гілках, друга зважилася спуститися на сніг. Здається, вона з цікавістю оглядає блискучу поверхню. І вона так захопилася новими враженнями, що навіть людей не помічає.
Чи можна було назвати по-іншому? «Прихід зими на двір» або «Перше зимовий ранок»… Але ні – справжня назва краще.
На цій картині зображено сільський двір. У правому кутку – діти на порозі будинку. Майже всю картину займає сніг. Зрозуміло, що саме діти вибігли з будинку – дівчинка тільки в цей момент зав’язує хустку. Може, це мамина хустка (він приховує майже всю її постать), а дівчинка схопила його, тому що дуже поспішала. Дівчинка років восьми посміхається, дивлячись вгору. Хлопчик років п’яти серйозно дивиться навколо. Він явно молодше – напевно, її брат. На ганку, крім їх слідів, більше ніяких, значить, діти сьогодні ранні пташки. За дітьми палісадник, де навесні, влітку і восени точно були квіти, але взимку він теж гарний – з-за того, як гарно лягає сніг. На березі, яка навіть білої не здається порівняно з новим снігом, ще навіть не все листя опало. Там же кущі, гілки якого з-за снігу схилилися до землі. Думаю, зображений тут кінець листопада – початок грудня.
Вдалині ще один будинок – поруч з ним нікого немає, навіть вікна не горять. Це ще раз підтверджує гіпотезу про те, що ще досить рано. До речі, селяни встають дуже рано, щоб, наприклад, доїти корів. Тобто дорослі могли піти по справах, коли було ще темно.
По всій картині білий сніжний пух – приємний і легкий. Він встиг сформувати невеликі замети, але подекуди з-за теплої землі видно проталини. Основний колір картини, все-таки, не білий, а сірий і ще коричневий, але ніби з білою поволокою. Коричневий будинок, сіра береза, сірі фігури. І як дивно – навіть при всьому цьому блідому сірому кольорі картина виглядає позитивною. Світло йде від снігу і захопленого обличчя дівчинки. Сонячних променів, самого сонця не видно – все ще в серпанку. Хоча хустку у дівчинки жовтуватий… Можливо, це натяк на сонці. Кольори приглушені – тут немає ні червоного, навіть на губах дівчинки, ні зеленого – жодна травинка не збереглася.
І створюється відчуття, що на картині досить тихо. Там панує захоплена тиша. Пахне свіжістю. Відчувається легкість цього снігу, мороз.
Розглянувши картину як слід, я зрозумів, що вона сподобалася мені ще більше. Приємно шукати деталі! Дуже здорово дивитися на посмішку дівчинки. Думаю, що ця дівчинка стане справжньою російською красунею.
Більше всього на картині мені подобається саме момент захоплення. Ось-ось діти кинуться бігати по снігу, ганяти сорок, грати в сніжки, будуть сміятися і галдеть. Але ось цей момент художник «зловив» захоплення перед новою взимку, перед усім світом… Тут навіть звичні хлопцям речі і рослини – все навколо стало якимось чарівним.
Спочатку мені здалося, що радіє і фігура далеко – схоже було, що це сусідський хлопчисько бігає по снігу, а діти зараз приєднаються. Придивившись, я зрозумів, що це чоловік (або підліток?) котиться на санях. Його постать навіть відхилилася назад від швидкості! Напевно, кінь теж просто радіє снігу.
І ще – люди такою великою і міцною стіною відгороджуються від світу з його мінливою погодою, а ось діти все одно поспішають до природи. Вони милуються снігом, радіють, насолоджуються. Можна уявити, що з будинку (двері-то діти не встигли закрити) їх кличе стурбована бабуся. Їй, може, вже не цікава чергова зима. Стара жінка боїться, що онуки замерзнуть.
Попереду у них довга-довга зима з морозами, але вони радісно вітають її. Білим прикрив обридлу бруд – все чисте і радісне. Напевно, думають про хороше – про різдвяні свята, про теплої печі з пирогами… А як вони будуть раді весни!
До речі, прихід будь-якого іншого сезону не так помітний. За одну ніч не пожовкнуть все листя, не розпустяться всі бруньки на деревах, але перший снігопад, по-справжньому, проводить межу між восени і взимку.
Це чудова позитивна і емоційно дуже тепла і приємна картина, на яку приємно глянути мигцем, але приємно і розглядати її.
4 клас. 7 клас
