Твір по картині Перед грозою Шишкіна
Перше враження, що виникає при погляді на картину – напруга, бажання сховатися від насування стихії, від чогось непередбачуваного.
Все живе поспішно сховалося – хтось схоронился в нірках, хто-то заліг на дно, не видно пташок і іншої живності, розбіглися по домівках і сільські дітлахи, колись проторившие стежинку до ставка. Але природа готова миритися з майбутньою негодою, вона покірно завмерла в очікуванні – жоден листочок не ворухнеться, навіть ідеально рівна гладь води в ставку готова прийняти у себе наслідки насування стихії. Від цього створюється відчуття безвиході.
У картині можна виділити кілька планів, на які Шишкін хоче звернути увагу глядача. Перший – самий далекий – це те місце, звідки йде гроза, де дощ вже встиг покрити ліси і луки, там особливо темно і похмуро, і зовсім не хочеться опинитися.
Більш близький до глядача – центральний план відображає якусь надію, судячи з пробившемуся, ледь помітного промінцю сонця, поспішно озарившему і не бажає залишати вподобаний клаптик галявини. І завершує композицію третій план. На ньому ми ще виразно бачимо відсутність грозових хмар, небо має приємний блакитний відтінок, сонце ще не приховано хмарами, і до нього відчайдушно тягнуться ніжно-білі маленькі польові квіточки, в надії, що мине гроза.
Цікаво, що небесний колір показаний художником трьома різними відтінками: від сіро-синього до блакитного, що показує динаміку, швидку зміну явищ в “настрої” головної діючої особи”.
На мій погляд, лейтмотивом усього твору виступає надія. Саме вона притаманна всьому живому і саме вона дає можливість жити і вірити.
5 клас
