Варіант 2
Ця картина наповнює світлом. Часто літо не дуже сонячний і жаркий, хочеться сонця… Ось чому я особливо радий, що дізнався про такий сонячної, теплої картині як «Жито».
Там зображено житнє поле з золотими (зовсім дозрілими колоссям). По полю йде звивиста дорога, близько доріжки цієї росте зелена соковита трава. Видно, що дорога ця не покинута, а за нею частенько проїжджають вози, ходять люди. Так, тут сліди явно не від автомобільних коліс. І написана картина вже дуже давно.
Над полем – блакитне небо з хмарами. Може пройти дощ… І ще тут сосни. Одна загинула, можливо, в попередній грози. Сосни, нам говорили, що ростуть на піщаних ґрунтах, тобто тут явно не чорнозем. (І на дорозі ми бачимо пісок!) Але незважаючи на це, жито вродила добре. Такі яскраві літні фарби, і хоча майже немає квітів (тільки маленькі ромашки на передньому плані), але відчуття свята від картини. Дорога ніби запрошує пройтися по ній до зеленому лузі. Думаю, що там далеко – водойма.
Взимку або просто в погану погоду приємно дивитися на таку картину. Ще від неї відчуття достатку, так як урожай багатий. Зараз його зберуть селяни, спечуть багато-багато смачного хліба. Зайве зерно продадуть, стануть багатими…
Хороші думки навіює картина. Я показував її рідним, вона всім сподобалася. У автора картини (Івана Шишкіна) ще багато красивих пейзажів. Але цей мені сподобався більше за інших. Із задоволенням подивлюся на неї в музеї.
