Оленка
Створення картини «Оленка» було закінчено в 1881 році. Вона є однією з багатьох відомих робіт автора. Відома картина написана за сюжетом казки про «Сестриці Оленку і братана Іванушке». Робота виконана олією. Героїнею картини була проста сільська дівчина з Охтирки.
По центру картини ми бачимо на великому камені молоду, красиву дівчину, що сидить, підігнувши під себе ноги. Опустивши голову на коліна, самотня дівчина дивиться в глибоке озеро сумними очима сирітської долі. В очах дівчини з’являється біль і смуток. Всі її думки про братана Іванушке, що загубився. Хоча дівчина зовсім юна, але погляд досить дорослий. Художник створив точний психологічний портрет героїні і зумів зробити її образ зрозумілим.
Одяг дівчини проста і скромна, що було типово для простих християнських сімей. Стара чорна спідниця з квітами, кофточка і босі ноги що говорить про бідність дівчини. Темні тони в яких виконана робота, контрастують з рум’янцем простої дівчини.
Початок осені це час року, що зображено на картині.Про це свідчить опале листя на воді темного і глибокого озера. Гладка поверхня води з якої проростає осока. Творець картини настільки реалістично передав ту смуток і біль дівчини. Що це відчуває навіть природа. Густий і непривітний ліс на задньому фоні, хмуриться осіннє небо. Картина створює таке відчуття, ніби все навколо завмерло, не ворухнеться жодна гілочка.
Тільки зграйка ластівок, які несуть позитив і приємні відчуття.
За допомогою фарб творець домагається потрібного враження. Загальний тон картини неяскравий, переважають зелені, сірі кольори.
Художник намагався зрозуміти, висловити російський дух і йому це вдалося.
Ця картина у кожної людини викликає почуття жалю і печалі.
Твір опис картини Васнецова Альонушка
Картина Віктора Михайловича Васнецова «Альонушка», зустрічається мені далеко не вперше. Цю ілюстрацію я пам’ятаю з дитячого віку, коли батьки читали мені захоплюючі казки і показували картинки з книжок. Це зображення я побачила на багатьох виставках на ряду з роботами світового значення. Картина «Альонушка» була частим гостем в книгах з російськими казками, вона стала справжнім символом російської народної казки.
Така популярність не викликає особливого подиву, адже полотно написане видатним майстром, який, безумовно, заслужив таку популярність.
Віктор Михайлович Васнецов, народився 15 травня 1848 року в родині з промовистим, давньо руської прізвищем. Навчався в духовному училищі та звичайно брав уроки малювання, до речі кажучи, його молодший брат пішов по стопах старшого і теж став художником, але не знайшов такої популярності, як Віктор. Вже в 1893 році Васнецов став повноцінним членом Академії Мистецтв. Він вніс незрівняний внесок у розвиток російського мистецтва, а особливо живопису, так як був неперевершеним художником, майстром пензля.
Картина «Альонушка», була створена в 1881 році, але до початку роботи над картиною, художник написав ряд етюдів, на яких були зображені лісові пейзажі, а вже у підсумковому варіанті, він ніби з’єднав їх воєдино і додав дівчину. Вийшло прекрасне, казкове полотно. На задньому плані можна помітити розкидистий дрімучий ліс, який одночасно манить, але і наводить жах своєю чорнотою і непрохідними ялинами, на передньому плані ми бачимо водойма, на якому вальяжно плавають вже пожовклі листочки, що говорить про наближення осені.
На узбережжі спокійно лежать величезні валуни, і на одному з них сидить юна дівчина, вона схилила голову на коліна і сумним поглядом дивиться на воду. Про що вона думає? Про свого нареченого? Про братана Іванушке? Або про злий бабі-язі, яка підстерігає її? Кожен додумує свою історію, створює свою власну чарівну казку. Можна звернути увагу на невеликі берізки, що ростуть на березі, вони говорять про те, що це російська земля і тільки російська, що Оленка проста російська дівчина зі своїм багатим духовним світом.
Милуватися цим витвором мистецтва можна нескінченно, в будь-якому випадку воно викликає багато роздумів і у дорослого і дитини, дозволяє зазирнути за лаштунки відомих казок, розбудити в собі дрімаючий російський дух.
5 клас, 6 клас
Твір міркування по картині
Вона така сумна і нещасна! І навіть так, гарна.
У Оленки руде волосся. Темний сарафан з квітами, біла спідниця під сарафаном і світла кофта. Не схоже, щоб це була святкова одяг… І взагалі, картина веселої зовсім не виглядає. Кольори темні, дівчина сумна. Навколо неї гущавина, а сидить вона над темною водою – над болотом. Сумує, думає всяке.
Страшно, що вона так і кинеться з туги в цей вир. Шкода було б її, адже вона така гарна. Їй би знайти хлопця, а не сумувати так вже тут.
Вона як принцеса в мультфільмах. Але це і є сюжет казки. Вона сумує за свого дурного брата. Він потрапив, звичайно, в якусь чергову халепу, а їй його виручати. По-моєму, він випив з калюжі! Ну, випив дурний брудної води (з мікробами) от і отруївся. Практично в лікарню потрапив! У казці це називається – «став козеням». А пив він з калюжі, яка була за формою схожа на слід від копита козлиного.
До речі, а у всяких бісів теж козячі відбитки! Не без витівок злих духів тут і темних сил. Ось і сидить Оленка, і плаче. Як тепер з таким братом жити? А якщо його хтось зажарит?!
На картині осінь. Поряд з героїнею навіть невеликі дерева – ялинки і берізки. Вони трохи схожі на неї. На поверхні води осіннє жовте листя. Небо сіре, дощове. Ось-ось злива хлине!
Не сиділа б тут Оленка, а то промокне, захворіє. Що над таким дурним братом-то плакати?
Коли вона його розколдує, а вона точно це зробить, навіть якщо потрібно пройти сотню випробувань, то вона його ще й простить. Не стане ця добра дівчина його лаяти, а пошкодує. І після жодного разу не згадає про його такому дурному вчинок. А в підсумку він знову у що-небудь потрапить. А їй знову витягати його!
Адже, правда, чому не ризикнути? Якщо за тебе горою старша сестра встане, витягне з будь-якої біди.
Над Оленка на гілці пташки. От би вони, як у мультфільмі, підказали їй, як не бути такою доброю!
Звичайно, зараз треба виручити брата, добре. Можна списати на юний вік таку поведінку його. Але після нехай сам за себе відповідає! Щоб не виріс зовсім вже козеням.
