Твір по картині Юона Кінець зими. Опівдні 7 клас (опис)

Сочинение по картине Юона Конец зимы. Полдень 7 класс (описание)

Кінець зими опівдні

На картині російського художника Костянтина Федоровича Юона зображена зима у своєму завершення, скоріше всього це лютий. Пригріває тепле, майже уже весняне сонце, білий сніг стає рихлим і поступово починає танути. Пейзаж картини піднімає настрій, заряджає позитивною енергією. Відчувається швидкий прихід весни.

Зліва на картині зображений невеликий дерев’яний, сільський будиночок, його дах ще густо вкрита, вже місцями просіли, снігом. Біля будинку лежать заготовлені господарями дрова. Вони просто необхідні, для того, щоб розтоплювати піч.

Поруч з будинком зображені білі берізки, які кидають тінь на білосніжний, пухкий сніг. Зовсім скоро настане довгоочікувана весна і на прекрасних берізках почнуть з’являтися нирки, а потім і перші зелені листя.

Недалеко від будинку, гуляють курочки, вони щось клюють в снігу, мабуть намагаючись відшукати їстівне. На снігу видніються залишені кимось сліди від чобіт.

Праворуч на картині можна побачити високі, стрункі ялини. Сонечко пригріло, сніг вже зійшов з них і вони радують око своїм зеленим вбранням.

Дітлахи висипали на вулицю і катаються на лижах. Вони прощаються з зимою, намагаються насолодитися останніми зимовими днями і пухнастим, ще не талим снігом.

Вдалині видніється ще один будиночок. Небо ще не ясна, художник зобразив його в світлих сірих відтінках.

На задньому плані картини, на пагорбі розташований густий темний ліс, який поступово пробуджується від зимового сну. Дерева звільняються від снігу і готові зустрічати весну.

Картина вийшла чудова. Художник майстерно вдалося передати пишність російської зими. Милуючись картиною мимоволі переносишся в зимову пору, відчуваєш морозний, свіжий запах, відчуваєш як сніг сліпить очі і чуєш звуки близької весни.

Твір для 7 класу

Перед нами картина Костянтина Федоровича Юона «Кінець зими. Полудень». Це пейзаж, що зображає опівдні останніх днів зими.

На картині описаний звичайний день у селі. Гуляють по двору кури, жваві хлопці збираються піти покататися на лижах, дерев’яний паркан відгороджує, що стоїть на передньому плані дерев’яний будинок, в якому, можливо, зібралися біля теплої грубки господарі і п’ють гарячий чай із самовара.

Так як пейзаж зимовий, відповідно на ньому переважають білі фарби. Земля на картині вкрита холодним білою ковдрою. Однак легким натяком на те, що зими приходить кінець, є оголені гілки дерев: зелених колючок ялин і прекрасних гілок берізок. Так само різноманітність в монотонну картину вносять дерев’яна фактура будинку і яскраве оперення домашніх птахів. Ніжні промінчики, ще не гріє, але такого рідного, сонця проникають у всі куточки картини, зраджуючи фарбам якийсь блиск. Скоро червоне сонечко буде зігрівати кожен куточок Землі і кожного його мешканця від мала до велика.

Дивіться також:  Твір по картині Юона Чарівниця зима 4 клас (опис)

Розмиті силуети дерев на задньому фоні, яскравий дерев’яний будиночок, огинає його, паркан і тіні, ніби падають на тебе, створюють ефект повного занурення в атмосферу, створену майстерні пензлем художника. Ти ніби відчуваєш аромати хвої і вдихаєш свіже, ще холодний, сільське повітря, і у тебе пробігає думка прокотитися з дітлахами на лижах, потім попити чаю з самовара, сидячи біля печі. Але раптом розумієш, що перед тобою лише картина, а не двері в казковий світ. Хоча… Картини справжніх майстрів завжди є дверима в особливий казковий світ, світ мрій і уяви.

Мені дуже сподобалася картина Костянтина Федоровича Юона «Кінець зими. Полудень». Мені здається, що вона воістину геніальна, адже не кожна картина створює унікальний ефект просторового занурення, не кожна картина допомагає знайти душевний спокій. Костянтину Федоровичу вдалося створити такий шедевр.

Твір по картині Кінець зими. Опівдні Юона

Дана картина вражає глядача своєю реалістичністю і неймовірною красою. Дивлячись на неї, мимоволі поринаєш в атмосферу наближення весни, і приємна знемога проходить по всьому тілу. Автор зображує кінець зими настільки переконливо, що, здається, що на деякий час опиняєшся поруч з цієї дерев’яної хатинкою, відчуваючи прекрасне єднання з природою.

На картині зображена якась село, що неподалік від будинку прогулюються лижники. Можливо, вони поїхали поспостерігати за лісовим пейзажем або просто подихати вже майже весняним повітрям.

Крізь дерева ледь проглядається сонечко. Воно зовсім не таке, як це буває взимку. Його промені ласкаво оповивають усе навкруги, і майже фізично можна відчути його тепло, настільки здорово автор намалював цю деталь.

На зображених будинках лежить неприбраний шар снігу. Сніг, що лежить на землі, виглядає вже кілька підталим і брудним. Він вже не такий хрусткий, як на початку зими, це не важко визначити, якщо придивитися до кольору. Видно проталинки і ямки, також на картині додані сині, чорні і коричневі фарби.

Дивіться також:  Твір по картині Юона Зимове сонце 4, 6 клас

На задньому фоні ми бачимо ліс. Автор картини з точність промалював кожну деталь і всі нюанси. Дуже збалансовано і природно нанесені всі фарби. Ліс виглядає дуже красиво і гармонійно вписується в зображений пейзаж. Там вдалині практично немає снігу, це ще більше дає зрозуміти, що зовсім скоро весна вступить у свої права.

На вулиці зображені кури. Вони оживляють картину своїм рухом і кольором. Вони вносять певний контраст і акцентують на собі увагу.

Дана картина не залишить без уваги жодного глядача. Видно, як художник з трепетом і любов’ю зобразив і промалював кожну деталь, кожну ділянку лісу, природу і її пожвавлення. Дивлячись на зображення, переповнює почуття очікування весни, відчуття чогось зовсім нового, зовсім несподіваного і прекрасного. Як відомо, разом з природою, пожвавлюється і все навколо. Так і глядач, дивлячись на картину Юона «Кінець зими. Полудень» на якийсь час опинився в тому місці і відчув пробудження і відчуття безмірного щастя від споглядання такої краси.

Твір за планом по картині Юона Кінець зими опівдні

План

  • Вступ картині про
  • Сніг
  • Птахи, вісники
  • Висновок. Радість від перегляду картини
  • Не вперше художник звертається до зимової пейзажної тематики. А Лигачево і зовсім стало ім’ям прозивним в його творчості. Картина “Кінець зими. Полудень” – переносить нас в улюблений художником Підмосковне містечко, в якому зима, російська, справжня зображується в декількох іпостасях. То ми бачимо її зображеної художником казкової, пухнастою, чарівної, огортаючої ліс у білі шалі, то вона раптом стає невиразною, що йде, відступаючої, що дає весні дорогу.

    Назва дається художником подвійне. І відразу воно відображає подвійні часові відрізки: це час року – перехідний, прикордонне, мінливе. Навіть сільська дітвора висловлює цю пограничность – зима пройшла, але не встигли вони досхочу побавитися споконвічними зимовими іграми та заходами, тому ловлять останні моменти, поки сніг ще не розтанув, щоб покататися в лісі на лижах. Полудень – теж прикордонний стан. Навіть відоме нам з російських казок – слов’яни вірили, що опівдні або опівночі – це межа не тільки в часі, але і в просторах – це якийсь портал, з’єднує минуле і сьогодення, сьогодення і майбутнє, з таємне явним. Це межа між двома світами. Так і є. Зима готова віддати владу нового “світу” – весняному.

    Дивіться також:  Твір по картині Юона Російська зима. Лигачево (опис)

    Снег на картине Юона Конец зимы полдень

    Сніг на картині Юона “Кінець зими опівдні”

    Сніг вже не такий білий і чистий, яким був взимку, як вперше випав, сміливий. Він вже починає підтавати і втрачати свої чарівні властивості, а з цією втратою приходить буденність, пропадає загадка. Тая, він змінює свій колір на більш глибокий, близький по відтінку до синього, яким зазвичай зображують водну поверхню, тобто іншу стихію. Значить, ось-ось потечуть веселі струмочки і сповістять всьому світу про радісну подію – настання весни. Навіть сліди, виконані хлопчаками в заметах, здається, квапить процес танення.

    Птицы на картине Юона

    Птахи на картині Юона “Кінець зими опівдні”

    Самі перший вісники приходу весни – це птахи, в даному випадку зображені їх одомашнені родичі – кури. Вперше вийшли вони на довгоочікувану прогулянку після зимової сплячки. І тепер тягнуться до сонечка в бажанні погрітися і навіть покормиться оттаявшими зернятками, благополучно схоронившимися під крижаною шапкою. Яскравими цятками на тлі тьмяного снігу нагадують традиційне російське ласощі на Масляну – льодяники у формі півників. Птах ця недарма обрана художником для зображення. Півень – як раз той, хто виконує роль “каталізатора”, він сповіщає про важливі події в природі – про зміну дня і ночі, а в даному випадку – зміни зими навесні. Це ще й вісники надії, півнячий крик на Русі здавна вважався разгоняющим нечисту силу.

    В цілому, картина сприятлива, викликає радість, передає радісне настрій живописця, відображає тремтливість, надію завдяки не таким яскравим, але вже чітко вимальовуються фарбам: це і приємно-блакитні, і смарагдово-зелені, яскраво-оранжеві тони. Навіть відчувається свіжість і особливий запах весняного повітря. Ні з чим не порівнянний.

    Твір дають в 7 класі, 3 класі і 4 класі.