Олександр Твардовський написав поему «Василь Тьоркін» в 1941 році в березні. Поема присвячена вічно темі, яка завжди залишається актуальною. Це тема – війна. І мається на увазі навіть не тільки війна на полі бою, але і війна, яка йде навіть в тилу, за лінією фронту.
Василь Тьоркін – це вельми незвичайний чоловік. Таких насправді залишилося небагато. Це людина, яка буде завжди залишатися оптимістом, що не означає, що він до веселості дурний. Ні, цей герой – просто сам по собі впевнений людина, впевнена у своїх силах, впевнений у своїх земляків. Василь Тьоркін – це вигаданий герой, хоча, як здається, його неможливо сприймати як несправжнього людини. Хочеться вірити, що такі люди існують наживо. Твардовський недарма створив такого головного героя поеми. Він показав образ справжнього борця і бійця, а також людини, яка завжди залишається вірним своїй батьківщині і своїм співвітчизникам. Василь Тьоркін – людина великого розуму, і крім того, він добре володіє зброєю, саме тому він дуже корисний людина, боєць на полі бою. І крім того, він має у своєму розпорядженні людей своєю чарівністю. А на фронті часто саме такі якості рятують бійців.
Також, якщо ще придивитися до характеру Василя Тьоркіна, можна про нього сказати, крім веселого гумору, він здатний вести за собою народ. І саме таких людей, таких неординарних особистостей обирає народ для посади – головного, а якщо по-простому – такі особистості – завжди заспівувача, заводія, і завжди – раніше за всіх. Одним словом, вони – лідери, які вміють командувати, які знають як вчинити в будь-якій ситуації, і завжди знайде вихід, якщо навіть здається, що його немає. Характер головного героя – відкритий і добрий. Він доброзичливий до людей, весел, і трохи любить, в принципі, як і всі хлопці, похизуватися перед дівчатами. Але незважаючи на ці маленькі слабкості, які є у всіх, є й інша оборотна сторона медалі – він швидкий, розумний, все швидко розуміє, дуже добре працює. Його кмітливість допомагає йому частенько.
Образ Василя Тьоркіна – це вічний образ у російських народних казках, віруваннях та легендах. Тільки в цій поемі, яка трохи, здавалося, запізнилася, цей образ – більш осучаснений. Василь – це богатир по-простому, який ніколи не зрадить того, за кого бореться. В даному випадку – свою батьківщину, своїх рідних, і своїх земляків. Тьоркін – незважаючи на всі ці якості, людина зовсім не гордий, що робить його в наших очах ще більш високим.
