Твір роздум за оповіданням Веселка Бахмутова

У кожної людини є спогади з дитинства. Одні події розпливаються каламутним плямою, інші залишають яскраві враження, запоминаясь з найдрібнішими подробицями і деталями. А разом і з подією запам’ятовується кожна емоція, випробувана в той момент. Володимир Бахмутов у своєму оповіданні “Веселка” описує саме таку подію свого дитинства.

Діти вірять у виконання бажань. Чарівна паличка, Дід Мороз, зубна фея йди джин є виконавцями, а отже, існують. Не дивно, що автор, перебуваючи в цьому прекрасному віці, на сто відсотків був упевнений в словах бабусі про те, що якщо обхопити веселку руками і сильно стиснути – всі люди на планеті стануть щасливими і здоровими.

Щастя для всіх людей було сильним резоном, але найбільше хлопчикові хотілося, щоб його улюблена бабуся не хворіла. Тому, коли на горизонті здалося бажане природне явище, дитина, не шкодуючи ніг, помчав шукати її основу. І, можна зрозуміти його розчарування, коли він не зміг цього зробити. Вся підготовка нанівець, і подарунок усім людям він так і не здобув.

Ця розповідь показує, як дитина сприймає світ.

Непохитна віра в диво. Хоч хлопчик і не уявляв як всі люди отримають щастя, але тим не менш знав, що це обов’язково станеться. Ставлення до невдач. У перший раз дитина побіг до веселці і зазнав поразки, але він не зневірився, а зробив ще одну спробу. Це говорить про те, що діти не люблять здаватися і намагаються домогтися бажаного у що б то не стало.

Безкорисливість і бажання творити добро. Головною причиною гонитви за веселкою стало не власне щастя, а здоров’я бабусі. Дитинство автора було гідним. Він вивчав природу та її явища, і нехай всесвітнього щастя дістати не вдалося, але своїм життєлюбством і активністю він доставляв радість оточуючим, а це і є формула щастя.

Дивіться також:  Аналіз казки Самовідданий заєць Салтикова-Щедріна твір