Роман «Батьки і діти» є актуальним і донині завдяки своїй проблематиці, яка, власне, розкривається в назві роману. Тургенєв показує нам протистояння поколінь, що, мабуть, переживав кожен з нас. У романі є головні персонажі, які беруть участь у протистоянні, але без другорядних героїв, як слуга Петро, атмосфера твору не була б настільки неповторним.
Петро на протязі всього роману є наближеним слугою Миколи Петровича Кірсанова, який представляє з себе нове покоління молодих людей, або як говорилося в романі: «…Він людина, що стоїть на висоті сучасної освіти…”». У своїй освіченості молодий чоловік дуже впевнений, проте за всі свої дії він не зміг виправдати свою освіченість, крім свого зовнішнього вигляду.
Виглядає слуга дійсно досить представницьким: незважаючи на свій юний вік, що навіть був «білуватий пух на підборідді», Петро стежить за своєю зовнішністю. Він ретельно чистить свій костюм, носить лаковане взуття і модні годинники, у нього різнокольорові напомаджені волосся, а також навіть бірюзова сережка у вусі. Завдяки своєму зовнішньому вигляду він і підкорив серце однієї дівчини – дочки місцевого городника – а разом з цим і прихопив собі її гідне надання.
Однак, як ми знаємо, одного зовнішнього вигляду недостатньо, щоб позиціонувати себе так, як це робить Петро. Думаю, свою самозакоханість і самовпевненість, він виправдовує тим, що є «вільним слугою», що, зрозуміло, додає людині статусу, якщо він виріс у кріпацтві. Його вільність дозволяє йому навіть не цілувати руки своєму панові, що дуже не звично для слуг того часу. Тобто, чоловік переступив за межу рабства, може дозволити собі виглядати так, як йому комфортно. Природно, як мені здається, на цій основі у Петра і з’явилася ця невиправдана переоцінювання власних можливостей. Йому просто пощастило.
Петро уособлює і багатьох молодих людей сучасності: юнаки і дівчата, які звеличують себе до піднесеного образу маючи при собі тільки одяг і манери, але володіючи зовсім пересічними здібностями і інтелектом. Навіть тут Тургенєву вдалося підкреслити актуальність проблеми, про що й говорилося на самому початку.
