Побудова речень в російській мові відбувається з використанням різних частин мови, кожна з яких займає важливе місце. Займенники – це група слів, що відрізняються за значенням і граматичними особливостями. З їх допомогою можна вказати на сам предмет або його ознака, але не використовувати назву. Вивчення починається в 4 класі і входить в програму ЄДІ, однак питання про те, як правильно писати – “кому” або “нікому”, все одно виникає.
Негативні займенники
Частина мови вкаже на те, хто вчинив дію, скільки разів, чий предмет можна побачити. У початковій формі займенник ставиться в однині називному відмінку. Освіта негативних займенників відбувається від питальних і відносних категорій з використанням ненаголошеній приставки ні – і ударної приставки не-.
Сюди належать такі слова:
- ніхто;
- ніщо;
- нічий;
- нічого;
- ніякої;
- нікого.
Перший вид можна поставити в відмінкові форми. Другий не може стояти в називному відмінку. Найчастіше використовують в односоставном инфинитивном реченні «Нікого звинувачувати». Вживання заперечних займенників дозволяє висловлювати думку не про конкретну людину або предмет, а в узагальненій формі.
Граматичне значення
Важливо знати правила написання частин мови, так як “кому” або “нікому” в реченні має різне значення. Негативні займенники, які вказують на предмет, відносяться до іменником. Заперечують ознака – до прикметників.
Граматичні ознаки роду та числа відсутні. Присудок у сполученні з займенником «нікому» вживається в инфинитиве:
- Нікому сказати.
- Нікому вирішити.
- Нікому виголосити промову.
Якщо в реченні стоїть займенник «нікому», найчастіше присудок складений. У нього входить інфінітив і дієслово в потрібному часу. Наприклад, «нікому не хотілося йти додому».
Правопис негативних частин мови
Займенники “кому” або “нікому” вказують на відсутність предмету або ознаки. Освіта походить від питальних займенників з додаванням негативних частинок, що стали згодом приставкою. Наголос вказує на необхідність застосування приставки не-, його відсутність – на написання приставки не-. У першому випадку у займенників відсутня форма називного відмінка. Відмінювання починається з родового.
- “Мені нема кому допомогти зробити уроки”. У реченні вживається негативне займенник з префіксом не-, на яку падає наголос. Вказує на те, що немає людини, яка може надати допомогу.
- “Нікому не цікаво, що чекає нас на турбазі”. Заперечення відбувається з допомогою приставки не-. У реченні говориться про всіх людей, які не цікавляться тим, що відбувається.
При виборі займенники важливо знати, що схиляння відбувається так само, як у питального вигляду. Їх не можна змішувати із займенниками “хтось” або “щось”. Останні не схиляються. При відсутності прийменників написання заперечних займенників злите. Якщо вони необхідні, відбувається окреме написання трьох слів.
Вживання займенників на письмі та в усному мовленні
У сучасній розмовній мові займенники вживаються досить часто. Незважаючи на їх незначність з-за відсутності лексичного значення, вони легко вбирають різноманітні смисли, граючи визначену роль. Сучасні люди часто вживають займенники, щоб передати свої почуття.
- Я нікому нічого не винен!
- Нікому мене втішити.
- Нікому не потрібно знати про нашу домовленість.
Негативне займенник у реченні вживається з заперечним присудком. Відбувається посилення заперечення: «Маша так нікому нічого й не сказала». У безособових реченнях займенник “нікому” поєднується з невизначеною формою дієслова. Це означає, що частина мови замінює іменник, прикметник. У реченні виступає підметом, додатком, означенням, входить до складу іменного присудка.
