Задум і композиція «Мертвих душ»
Великого письменника Миколи Васильовича Гоголя багато сучасники не приймали, а все тому, що не розуміли весь закладений сенс у той чи інший твір. Говорячи про Гоголя, неможливо обійти стороною його чудовий роман «Мертві душі», над яким письменник працював 17 років. Варто врахувати те, що творча кар’єра Миколи Васильовича становила 23 роки. Тому видно, що «Мертві душі» займали особливе місце в житті Гоголя.
Вірний і надійний товариш А. С. Пушкін підказав сюжет для цього твору. Примітно те, що початкові три глави створювалися Гоголем в Росії, а наступні за кордоном. Робота була важкою, бо Микола Васильович продумував кожну деталь, акцентував увагу на будь-якому слові. Навіть прізвища в романі стали говорити, бо цим дією письменник явно хотів викрити сутність заможних людей, показати характер батьківщини, виявити недоліки і розкрити негативні сторони людей. Можливо у зв’язку з таким діянням «Мертві душі» часто піддавалися негативної критики, на Гоголя здійснювалися напади, бо правда, що була розказана письменником, не хотілось прийматися народом, вони були до неї не готові.
Микола Васильович, створюючи роман, нічого не бажав втрачати. Він мріяв втілити в нього все те, що так тривожить і хвилює душу. Тому творець зав’язав безліч подій, пов’язаних з різними складами розуму людьми, одного героя Чичикова. Гоголь зобразив побутову життя поміщиків. Персонаж, що роз’їжджає до кожного активній особі, виявляє їх недоліки, які притаманні будь-якій людині. На сторінках роману читачі можуть зауважити Манілова, який тільки і робить, що малює райське життя, думає про щось недосяжному, замість того, щоб перестати тішити себе бажаннями, так взятися за справу. Помітно, що у Манілова є неправильне розуміння життя, бо мрійливість огортає настільки, що вибратися з її виру досить-таки складно.
Відображення повного брехні та неправди, лицемірства показується в характері Ноздрева, який Чичиков теж відвідує. Бачиться і куркульство, агресивне ставлення до людей у Собакевича. Так чи інакше, кожен персонаж має свою межу, яка розкривається Чичиковим. Звертаючи увагу на негативні сторони героїв, Гоголь попереджає нас про те, що всі повинні задуматися над своїм життям, змінити свої погляди, зрозуміти, що з такими подібними почуттями, як у персонажів, не можна спокійно ходити по Землі. І протягом усієї поеми Микола Васильович ставить важливу композиційну проблему: прірва між правлячим станом і звичайним народом. Не дарма в композиції «Мертвих душ» з’являється образ дороги. Це письменник робить натяк на те, що Росія повинна рухатися навмисно тільки вперед, не звертаючи і не зволікаючи. Гоголь має дуже ніжну любов до батьківщини, він не хоче, щоб та впала або пішла в небуття. Письменник переживає за Росію, тому і приділив багато років на написання «Мертвих душ»!
