Задум поеми Гоголя Мертві душі

Микола Васильович довго перебував в роздумах над тим, у чому ж полягатиме сенс роману. В результаті прийшов до висновку, що необхідно показати всю Русь, народ з усіма недоліками, негативними рисами, суперечливими характерами. Гоголь хотів зачепити людину, показати йому те, що відбувається у світі, то, чого варто побоюватися. Він хотів, щоб читачі, ознайомившись з його творінням, помізкували над проблемами, поставлені у творі.

Микола Васильович розкрив потаємні куточки душі людини, прояви характеру в різних ситуаціях, ті чи інші недоліки, що заважають вести щасливе життя. Писав він своє творіння не тільки для конкретних людей, що живуть у певний час, але і для всіх поколінь. Його хвилювало майбутнє, в якому можливе повторення того, що зображено в романі. Він усіма засобами показав, наскільки «мертвими» можуть бути душі людей, і як складно пробудити душу сію, достукатися до неї. Гоголь намагався викрити Росію, виявити негативні якості народу, за що, мабуть, і не приймається багатьма читачами за таке поводження з персонажами.

Але Гоголя звинувачувати нема чого. Він зробив те, що не вдавалося багатьом: письменник зумів знайти сили донести до людини правду! Письменник зумів відобразити в своєму творі те, що планував.

Задум і композиція «Мертвих душ»

Великого письменника Миколи Васильовича Гоголя багато сучасники не приймали, а все тому, що не розуміли весь закладений сенс у той чи інший твір. Говорячи про Гоголя, неможливо обійти стороною його чудовий роман «Мертві душі», над яким письменник працював 17 років. Варто врахувати те, що творча кар’єра Миколи Васильовича становила 23 роки. Тому видно, що «Мертві душі» займали особливе місце в житті Гоголя.

Вірний і надійний товариш А. С. Пушкін підказав сюжет для цього твору. Примітно те, що початкові три глави створювалися Гоголем в Росії, а наступні за кордоном. Робота була важкою, бо Микола Васильович продумував кожну деталь, акцентував увагу на будь-якому слові. Навіть прізвища в романі стали говорити, бо цим дією письменник явно хотів викрити сутність заможних людей, показати характер батьківщини, виявити недоліки і розкрити негативні сторони людей. Можливо у зв’язку з таким діянням «Мертві душі» часто піддавалися негативної критики, на Гоголя здійснювалися напади, бо правда, що була розказана письменником, не хотілось прийматися народом, вони були до неї не готові.

Дивіться також:  Твір Образ запорозької січі в повісті Тарас Бульба Гоголя 7 клас

Микола Васильович, створюючи роман, нічого не бажав втрачати. Він мріяв втілити в нього все те, що так тривожить і хвилює душу. Тому творець зав’язав безліч подій, пов’язаних з різними складами розуму людьми, одного героя Чичикова. Гоголь зобразив побутову життя поміщиків. Персонаж, що роз’їжджає до кожного активній особі, виявляє їх недоліки, які притаманні будь-якій людині. На сторінках роману читачі можуть зауважити Манілова, який тільки і робить, що малює райське життя, думає про щось недосяжному, замість того, щоб перестати тішити себе бажаннями, так взятися за справу. Помітно, що у Манілова є неправильне розуміння життя, бо мрійливість огортає настільки, що вибратися з її виру досить-таки складно.

Відображення повного брехні та неправди, лицемірства показується в характері Ноздрева, який Чичиков теж відвідує. Бачиться і куркульство, агресивне ставлення до людей у Собакевича. Так чи інакше, кожен персонаж має свою межу, яка розкривається Чичиковим. Звертаючи увагу на негативні сторони героїв, Гоголь попереджає нас про те, що всі повинні задуматися над своїм життям, змінити свої погляди, зрозуміти, що з такими подібними почуттями, як у персонажів, не можна спокійно ходити по Землі. І протягом усієї поеми Микола Васильович ставить важливу композиційну проблему: прірва між правлячим станом і звичайним народом. Не дарма в композиції «Мертвих душ» з’являється образ дороги. Це письменник робить натяк на те, що Росія повинна рухатися навмисно тільки вперед, не звертаючи і не зволікаючи. Гоголь має дуже ніжну любов до батьківщини, він не хоче, щоб та впала або пішла в небуття. Письменник переживає за Росію, тому і приділив багато років на написання «Мертвих душ»!

Варіант 3

Микола Васильович Гоголь довго міркував, чим же буде задум твору. Письменник перебував у роздумах. Через час, він вирішує що потрібно показати народу Русь такою, яка вона є насправді. Без перебільшень і брехні. Він хотів донести до людства, що треба вирішувати проблеми, люди забрехалися, розкрадають країну. Весь задум поеми – це аферисти і їх діяння. Один з аферистів це Чичиков, з твору ми знаємо, що він скуповував душі померлих працівників. А поміщики з радістю продавали, так як теж хотіли поживитися. Письменник показав Росію, як з доброю, так і з поганої сторони. На це зважився не кожен письменник того часу.

Дивіться також:  Твір Маленька людина в повісті Гоголя Шинель

Шкода, що дійшов до читача тільки перший том поеми. Другий автор особисто знищив, він його спалив, але, слава Богу, до людей дійшли чернетки, а третій том Гоголь так і не почав писати.

Микола Васильович вивернув душі героїв на виворіт перед читачем. Він показав, як поводяться герої в різних ситуаціях і як проявляється їх характер. Коли створювалася ця поема, автор розраховував донести її не тільки для народу, який проживав на той час. Письменник хотів зробити таку роботу, яку б читала через сто років. Він хотів, що б люди не повторювали помилки пройшло. Гоголь показав, що наскільки сильно можуть бути «мертві» душі живих людей, коли це стосується грошей, і як складно дістатися до доброї душі, яка завжди присутня у людини, навіть самому злом. Читачеві дуже важко дається поема, можливо, тому що Гоголь виводить нечесних людей назовні, а людям неприємно таке читати.

Гоголь, єдиний писати в Росії, хто зміг донести до людей правду того часу. Він писав правду такою, якою вона є, нічого не приховував.

Він дуже яскраво виявляє патріотичні почуття до Русі. Письменник порівнює території держави з безмежним духовним багатством свого улюбленого народу. Він сподівається на світле майбутнє своєї нації. Пройдуть роки і тисячоліття, люди прочитають поему і не будуть, повторять помилки своїх предків, така надія Миколи Васильовича Гоголя. Але чи так це в наш час? Про це можна написати ще одну поему. Але письменник вірить у свій народ, що рано чи пізно вони зміняться в кращу сторону, порозумнішають.