У російській мові багато різних слів, етимологія яких здається незрозумілою. Але все одно їх походження можна пояснити. У статті буде розглянуто, що означає слово “здивування” і звідки воно походить? Наведемо приклади синонімів і антонімів, а також пропозицій, де воно зустрічається.
Походження і значення слова
Слово “здивування” – іменник середнього роду, відмінюється за відмінками. В дієслівної формі це буде слово “дивуватися”, яке схиляється за займенникам (дивуюся, дивуєшся…) і числами (однина, множина).
У словнику Ожегова написано, що здивування – це стан сумніви, внаслідок непорозуміння чого-небудь. Іншими словами, це означає бути спантеличеним, коливатися, відчувати розгубленість і невизначеність.
Синоніми до слова “здивування” – це непорозуміння, збентеженість, здивованість, острах, подив, сумнів, утруднення, роздуми.
Антоніми – розуміння, впевненість.
Коренем слова “здивування” є “недоум”, “ені” – це суфікс, закінчення “е”. Хоча можна сказати, що коренем буде “розум”. Дійсно, слово “здивування” означає те, що не вистачає розуму, здатності мислити для розуміння чого-небудь.
Приклади вживання слова “здивування” у пропозиціях
Такі приклади часто зустрічаються в творах, книги і так далі.
-
“Антон запитав Аню, чи можна її поцілувати. Та подивилась на нього здивовано. Які дурниці? Він же знає, що вона виховується в суворих звичаї”. У цьому випадку слово “здивування” означає замішання, розгубленість.
-
“Бабуся здивовано подивилася на онуку: невже з цього чорного ящика можна побачити інші міста і навіть країни?” (тут неясність, здивування, нерозуміння).
-
“Відповідь на це питання викликає подив”. Пропозиція означає, що хтось не зрозумів чий-то відповідь або ж не згоден з ним.
-
“Кошеня знову замяукал, це нявкання викликало подив і приховану образу” (нерозуміння).
-
“Петя дивувався, як з цього старого пня вийшла така чудова скульптура” (збентеженість).
