Жанр повісті Пушкіна Станційний доглядач

Твір включено в цикл пушкінського творіння «Повісті Бєлкіна» і, на думку самого письменника, написано в жанрі сентиментальної повісті.

В літературному розумінні значення жанру повісті полягає у відношенні оповідача до зображуваним подіям і походить від давньоруського дієслова «відати», що виражає в авторських оповіданнях особисто побачене або почуте.

Сюжетна композиція творів в жанрі повісті зосереджується навколо численних подій, що відбуваються з головним героєм, розкриваючи його особисту характеристику і розповідаючи про життєвий шлях. Цією особливістю повість відрізняється від оповідань чи новел, ключовим значенням яких є, як правило, один описуваний життєвий факт.

У цій повісті описується послідовність подій життя головного героя, що відрізняється злободенною реальністю. Тематичний зміст повісті має багатогранністю та різноманітністю, що виражаються в основний любовної теми твору, а також у проблематиці моральних відносин, ролі маленької людини в суспільстві, у взаєминах класових станів, зіткнення інтересів батьків та дітей, вічного пошуку щасливого людського життя. В образі головного героя повісті, описаний письменником змістовно та реалістично, зображується представник маленьких людей, які мають величезний діапазон почуттів і володіють справжньою честю і гідністю, змирилися з нещасною долею, нещадно розправилася з маленькою людиною.

Розповідь у повісті ведеться від імені стороннього оповідача, який спостерігає за подіями зі слів їх учасників. У вступі описується професія станційного доглядача, а потім починається виклад основної частини повісті, знайомить читачів з ключовими персонажами. Фінал твору полягає у трагічній розв’язці епілогу повісті, в якій головний герой помирає. Вкрадлива сентиментальність і сувора реалістичність талановито поєднуються в повісті, вишикувавшись у відповідності із загальноприйнятим літературним каноном.

Письменник використовує у творі різні художні прийоми, зображуючи героїв повісті в ідеалістичному образі, створеному в дидактичної мети, змінюючи сюжет твору побутової реальною картинкою з описом радісних і сумних життєвих подій, розкриваючи основний зміст повісті, що складається в духовному невідповідність батька і дочки. Автор застосовує в якості зображення повчальний риторичне мову, що відрізняється манірністю і в той же час нехитрим сентиментальним розповіддю.

Дивіться також:  Літописець Пімен в трагедії Пушкіна Борис Годунов твір про ченця

Аналізуючи зміст твору виразно проявляється розуміння трапилася драматичної розлуки близьких людей, що полягає в невідворотних проблеми класового відмінності існуючого суспільства. Символічність оповіді надає картина, що зображає повернення блудного сина, яка є втіленням євангелістської притчі.