Термін “пострадянський простір” з’явився в політології слідом за розпадом Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). Як правило, він розуміється буквально географічно – це територія, на якій розташовувався колишній Радянський Союз. Хоча багато політики, культурології та економісти вкладають у нього набагато більше.
Спробуємо і ми розібратися. Пострадянський простір – це що?
Географія
Напевно, головний момент у розумінні терміна. Пострадянський простір – це всі колишні союзні республіки, а зараз незалежні держави, що виникли після зникнення СРСР. Назвемо їх все по регіонам: Балтія – Латвія, Литва, Естонія; Європа – Білорусь, Україна, Молдова (Молдова); Закавказзі – Вірменія, Азербайджан, Грузія; Середня Азія – Казахстан, Узбекистан, Киргизія (Киргизстан), Туркменія (Туркменістан), Таджикистан.
Для повноти картини, можливо ускладнюючи її, назвемо невизнані або частково визнані державні утворення, поява яких викликано проблемами на пострадянському просторі (до них повернемося нижче). Отже, Європа – Придністровська Молдавська республіка, Донецька народна республіка, Луганська народна республіка; Закавказзі – Республіка Абхазія Республіка Південна Осетія, Республіка Арцах (Нагірний Карабах). Як синонім, об’єднує їх всі, використовується також словосполучення “країни близького зарубіжжя”.
В географічному розумінні пострадянський простір складають саме вони. Втім, пострадянський простір – це не тільки географія.
