Адресати любовної лірики Лермонтова твір 9, 10 клас

Любов завжди займала свою вагому нішу в життя поетів, письменників, музикантів, художників. Не будь цього прекрасного почуття, навряд чи могли б вийти всіма улюблені і популярні предмети мистецтва. Цієї ж долі і осяг знаменитий російський поет Михайло Юрійович Лермонтов.

На всьому його життєвому і творчому шляху траплялися жінки, які могли розпалити полум’я щирою і чуттєвого кохання у серці поета. Однак Лермонтова не завжди чекали взаємні почуття. Просто багато молоді обраниці, в яких закохувався поет не були готові до будь-яких відносин, а інші просто не бачили в ньому свого обранця. Тоді поет і вихлюпував всі накопичені емоції на папір, наділяючи кожен свій твір глибоким змістом і сильними душевними переживаннями.

Перший адресат, якому були присвячені багато творів Лермонтова, була його юнацька любов Варвара Лопухіна. Дівчина відрізнялася досить витонченою і привабливою зовнішністю, а також розумом, яким могли похвалитися не багато. Вона була талановита, начитанна, скромна. Лермонтов в буквальному сенсі слова розцвів з цією любов’ю. Але на жаль, їм не судилося тривати, Варвара вийшла заміж. А молодого поета охопила нудьга і сум. Він присвячував своїй музі вірші. Приміром, «Вона не гордою красою…» було присвячено саме їй.

Другим адресатом стала Катерина Олександрівна Сушкова. З цією дамою Лермонтов зустрівся в Москві. Вона була достатня легковажна в плані почуттів і частенько висміювала будь-які дії Лермонтова, які були спрямовані на її адресу. Однак він любив її сильною і нерозділеного любов’ю, намагаючись всіляко звернути на себе уваги. Але на жаль і Катерина також стала дружиною іншого людини. А в її честь були написані прекрасні твори такі, як «Жебрак» та «Сушківський цикл».

Дивіться також:  Аналіз вірша Лермонтова Сосна (на півночі дикому) 6 клас

Олександра Кирилівна Воронцова-Дашкова ще одна муза майстра. Вона була чудовою художницею і заряджала всіх своєю життєрадісністю. На жаль, Олександра була дружиною дуже багатого і впливового людини. І поет прекрасно розумів, що бути з цією жінкою йому не судилося. Вірш «До портрета» Лермонтов присвятив саме цій жінці.

Твір Адресати любовної лірики М Ю Лермонтова

У віршах Лермонтов, звичайно, звертався до своїх чарівним сучасниць. Я наведу найбільш помітних його коханих.

Вірші «До Л.» (Наслідування Байрону) присвячені Лопухіної Варварі – сестрі його товариша. Його почуття до неї зародилися ще в юності, а він зберіг до самої смерті, але вони так і залишилися нерозділена. В одному з цих віршів «У ніг інших…» Михайло зізнається, що ніколи її не забував. Вона була мрійливої, емоційної, не красунею, але була дуже чарівною і натхненною.

А Верещагіна Ганна з юності вірила в блискуче майбутнє Міші, підтримувала його, а він просить її у вірші «Я дні мої…» стати йому ангелом смерті.

Далі, Сушковой Катерині присвячений цикл поезій «До». З однойменного вірша ми дізнаємося, що саме розлука запалила у Михайла пристрасть до своєї іронічною знайомої. Катерина надихнула поета на таке, наприклад, вірш зі згаданого циклу як «ми Розлучилися…».

А ось Олександра завжди суворо дивилася на закоханого поета, що він підкреслив у вірші «А. О. Смирнової».

Також адресатом лірики є Наталя Іванова – знайома Михайла Юрійовича. Ця дочка драматурга подарувала поетові лише холодність, відносини складалися важко, закінчилися для поета його ображеної гордості і навіть думками про смерть. Це відбилося у вірші «Я не принижуся перед тобою», де назва сама про що говорить.

Дивіться також:  Печорін і Базарів порівняльна характеристика твір

У Воронцову-Дашкову поет сам намагався не закохатися, адже він пише у вірші «Як хлопчик…», що вона дуже мінлива, взаємні почуття для неї страшні, як ланцюг.

Також вплинула на творчість поета Марія Щербатова – молода вдова, яка добре поставилася до поета, хоча незрозуміло, чи любила вона його по-справжньому. Їй він присвятив вірш «На світські ланцюга», де говорить про неї, як про дивовижну жінку.

Перед від’їздом на Кавказ Лермонтов подарував свій альбом з віршами Євдокії Растопчиной, якої він давно був захоплений. Їй він присвятив рядки «Я вірю: під однією зіркою…».

Адресати лірики Михайла Юрійовича – дуже різні жінки з різним ставленням до нього, але всі вони надихнули його на прекрасні вірші, повні радості, страждання.

9, 10 клас