Образ і характеристика Казбича в романі Герой нашого часу Лермонтова твір

Одним з другорядних персонажів твору є розбійник Казбич, проживає в кавказьких горах, знайомий з офіцером Максим Максимычем.

Письменник представляє героя в образі невисокого, широкоплечого, сухого чоловіки, відрізняється смаглявою зовнішністю і вогненними очима. Верхній одяг Казбича у формі бешмета завжди знаходиться в изорванном, брудному стані з потертими латками, а з-під бешмета визирає кольчуга.

Характерними рисами Казбича, властивими будь-якому представнику кавказьких народів, є хоробрість, спритність, котячі повадки, нестриманість, упертість, норовистість і мстивість.

Головним заняттям Казбича письменник представляє торгівлю краденими баранами, за якими їздить з абреками в кубанські краї, промишляючи разбойничеством, а також медом, ведучи у відповідності з давніми законами гір вільне життя істинного представника кавказького народу.

Єдиною втіхою Казбича та його вірним другом є його кінь по кличці Карагез, що в перекладі означає чорноокий, що славиться в окрузі своєю відвагою й відданістю господареві, готовим допомогти Казбичу в будь-якій складній ситуації.

Казбич таємно закоханий в юну княжну Белу, але не сміє посвататися до дівчини, оскільки в даний момент не в змозі внести за неї калим у пристойному розмірі. Однак з дівчиною Казбича об’єднують спільні риси їх натури, що виражаються в цілісності, любові до рідної землі, вмінню вірно і ніжно кохати.

На пропозицію, що поступила про продаж коня в обмін на руку і серце Бели, Казбич з гордістю відмовляється, оскільки не в його характері зрадити кращого друга, не кажучи вже про одержання за нього грошової суми.

Коли Карагез опиняється в руках хитрих злодіїв за наводкою Печоріна, головного героя роману, який вирішив обміняти прекрасного коня на вподобану княжну, Казбич плаче захлинаючись по вкраденому одному, як маленька дитина.

Дивіться також:  Твір Печорін і контрабандисти 9 клас в романі Герої нашого часу Лермонтова

Будучи справжнім гірським жителем і трепетно ставлячись до своєї честі та гідності, Казбич вирішує помститися кривдника, який вкрав його вірного друга. Норовистий Казбич вбиває батька Бели, замішаного в крадіжці Карагеза, і залишає в горах брата княжни, а потім викрадає у Печоріна дівчину, але не встигає відірватися від погоні і змушений з допомогою срібного кинджала вбити свою кохану жінку, при цьому сам, отримавши серйозне поранення, ховається серед гірських ущелин від переслідувачів.