Аналіз вірша Лермонтова Сосна (на півночі дикому) 6 клас

Відразу варто сказати про те, що вірш Михайла Лєрмонтова є літературним перекладом, що було виконане ним у 1841. Як ми знаємо, в цьому році поет гине, переклад як раз він зробив незадовго до смерті. Вірш є перекладом роботи Генріха Гейне.

Дуже цікавий той факт, що Лермонтов не хотів займатися перекладами, хоча знав іноземні мови. Поет не займався перекладами з тієї причини, що у нього вистачало таланту, щоб не запозичувати у вірші поетів з інших країн. Виникає питання-чому ж тоді Лермонтов наважився перевести роботу Гейне?

Михайло Юрійович Лермонтов пов’язав образ самотньої сосни у вірші з собою. То є та тема самотності, яка присутня у вірші, і близька поетові, і виражає його почуття. Мало хто знає, що Лермонтов відчував себе не в своїй тарілці в своєму часі, тобто його бентежило спілкування з однолітками, а може бути, вони навіть були йому не цікаві, бо він любив розмовляти зі старшим поколінням. Він усвідомлював для себе те, що йому не місце в цьому часі. І образ сосни як не можна краще уособлював цю проблему в життя знаменитого поета.

Одразу виникає інше питання-що уособлює пальма у вірші? Образ пальми означає таке ж самотнє дерево, схоже на сосну, можна сказати, що це «один» сосни, який десь далеко. Але такий схожий. Так само і поет відчував, вірив у те, що є й інший такий же «особливий» людина, справжній друг.
Все-таки з допомогою образів дерев Лермонтов зміг повністю виразити свої почуття, до речі, досить прямо і відкрито. Головний прийом, використовуваний поетом-це уособлення. Сосна здатна бачити сни, думати, нудьгувати на самоті без одного. Завдяки такому прийому, читач відразу може зрозуміти, що дерево-це і є поет, відразу сприймають його чуства.

Дивіться також:  Моє улюблене вірш Лермонтова Хмари 6 клас твір

Аналіз вірша Сосна (на півночі дикому) Лермонтова

Лермонтов знав безліч мов, але ніколи не перекладав іноземні твори, на думку поета у нього було достатньо своїх роздумів і образів, він не хотів запозичувати їх у іноземних письменників. Але все ж 1841 році він зробив кілька перекладів у свій щоденник вірша Генріха Гейне, найчастіше зараз його можна зустріти під назвою (на півночі дикому коштує самотньо).

Із за чого Лермонтов відійшов від свого принципу і переклав цей вірш? Хоча б тому що поет вважав що він народився не в той час, він не розумів дорослих і не сприймав однолітків, він часто виходив з себе, тому що не міг зрозуміти оточуючих був неврівноважений у своїх судженнях.

Образ нікому непотрібною сосни розпалив в ньому почуття самотності він відчував близькість між нікому нікому не потрібної сосною і собою. Він знав що коли-то він зустріне схожого розуміє людини з загальними інтересами який стане його іншому, швидше чином під пальми він представляв жінку, таку ж самотню зростаючу на кручі пальному.

Подання лермонтова людей під образами дерев не викликає сумнівів, під уявленнями сосни швидше він зустрічає десь уві сні самотню пальму таким чином Лермонтов відкрито поділився своїми почуттями. Поет розумів що образ розуміє людини з яким він би зміг вільно ділиться своїми думками може бути лише в його снах і думках. Але все ж поет іде по тій думці, що десь на іншому кінці світу є такий же самотній чоловік, та все ж коли-то його зрозуміють що він душевний чоловік.

6 клас

Аналіз вірша Сосна за планом