Варіант 3
«Батьки і діти» це роман, який вийшов у світ в 1861 році. Це було досить не легкий час для Росії. У країні відбувалися зміни, і народ розділився на дві половини. По один бік були демократи, а з іншого ліберали. Але, не залежно від ідеї кожній сторін вони розуміли, що Росія вимагає у будь-якому випадку змін.
Даний твір Тургенєва має сумне закінчення, помирає головний герой. У цій роботі автор відчув нові риси в людях, але він не міг зрозуміти одного, як ці персонажі будуть діяти. Головний герой Базарів зустрічає смерть ще зовсім молодому віці. Базаров людина пряма і завжди вміє помістити в мову якусь частку сарказму. Але, коли герой відчув, що вмирає, він змінився. Він знайшов доброту, став ввічливий, він зовсім став суперечити своїм переконанням.
Помітно стає те, що Базарів дуже симпатизує автору твору. Це стає особливо явно, коли Bazarovu приходить час помирати. Під час смерті героя стає видно його сутність, його справжній характер. Базарів закоханий в Одинцову, але це ніяк не впливає на нього перед смертю. Він все так же смів, самоотвержен, герой не боїться смерті. Базарів знає, що скоро піде в інший світ і зовсім не має турботи про людей, які залишаться. Він не переживає про незакінчені справи або питання. Для чого ж автор показує читачеві смерть героя? Головне для Тургенєва було показати, що Базаров людина нестандартний.
Основна ідея автора в любові і безстрашності перед моментом смерті. Також не упустив Тургенєв і тему поваги синів до батьків. Головне те, що Базарів знаходиться на межі зламу, але він не переможений. Цікаво те, що навіть після своєї смерті, головною герой не змінений деяким своїм принципам. Він мертвий і все одно ніяк не може сприймати релігію, вона йому не прийнятна.
Дуже чітко і побудований на контрасті момент прощання Базарова з Одинцовій. Автор підкреслює, жива жінка та чоловік, який помирає. Тургенєв підкреслює гостроту сцени. Ганна вона молода, красива, світла, а Базарів як черв’як підлозі роздавлений.
Кінцівка твору справді трагічна. Адже по-іншому не назвати, помирає зовсім молода людина, до того ж він закоханий. Сумно звичайно, що смерть можна обдурити або піти від неї, від самої людини взагалі нічого не залежить. Досить важко на душі, коли читаєш фінальну сцену твори Тургенєва.
