В оповіданні «батьки і діти», автор передає свої почуття, світогляд, ставлення людей через героя Миколи Петровича.
Начебто як він один із самих тихих і не помітних персонажів в цьому творі. Але він дуже добродушний, м’який, чуйний і тактовний герой. Це тільки так здається на початку. Але в реальному житті, Микола Петрович один з тих людей, які врівноважені, гармонійні, які пізнали що таке щастя, які розуміють що таке мета в житті.
Микола Петрович взагалі не практичний, і не пристосований до життя. Це можна зрозуміти, як письменник описує нам ні кому не потрібні угіддя, які належать цьому персонажу. Що його селяни дуже бідні, поля не приведені в порядок. Але не залежно від цього, Микола живе з багатим внутрішнім світом, він дуже душевно відноситься до свого існування, і живе у мирі з собою. Автор його змальовує дуже детально і з цього ми бачимо, що він дуже схожий на самого Тургенєва. Адже Микола Петрович виховувався, так само як і Тургенєв. Автор демонструє, що у Миколи глибокі справжні почуття. Для нього це найцінніше в житті. Він був вірним чоловіком, вони жили тихенько, практично ніколи не розлучалися. Коли ж не стало його дружини Маші, Микола ледве пережив цей стрес. Він усього себе подарував своєму синові Аркадію, якого він дуже любив.
Ми бачимо Миколи вже у віці сорока з чимось років, який живе на думку автора наповненою справами і турботами. Так само вважає і сам герой цього роману. Він любить природу, музику та літературу. Він захоплюється звичайними речами, здатний давати любов і підтримку. Доказ цьому його молоденька дружина, і її маленький син. Головне що він вважає Феню своєю дружиною, а сина своїм справжнім спадкоємцем, не дивлячись на те що його дружина незрозумілого походження. З цього можна зрозуміти, що Миколі все рівно на станові забобони. Для нього головне – що у нього всередині, і на серце. Він добродушний і чуйний, цей чоловік завжди готовий простягнути руку допомоги хто цього потребує, особливо якщо справа стосується його родини. Він дав пораду своєму братові, який після невдалих стосунків, не знав як йому далі бути. Микола Петрович дуже мудрий і терплячий не любить конфліктувати, не рубає з плеча, упокорюється з вибором свого сина. Але при цьому у нього є своя думка.
Наприкінці твору Микола Петрович – самий життєрадісний, задоволений чоловік. Його оточують люди, які його люблять – його сім’я. Микола Петрович висловлює погляд письменника, коли говорить про цінності у житті. Це: любов, дружба, благополуччя, і ці цінності варто зберігати. Саме тому Тургенєв написав « Микола Петрович – це я».
