Аналіз оповідання Буніна Пан з Сан-Франциско твір 11 клас

Не тільки напередодні революції, але і під час і після неї стала підніматися така проблема, як сенс життя. Роздуми про це надав письменник Іван Бунін, який своєю розповіддю “Пан із Сан-Франциско” перевернув свідомість більшості людей.

Що ж особливого в творі творця? Незвично те, що головний герой має сім’ю, статна положення, хороше забезпечення в матеріальному плані. Все своє життя він витрачає на те, щоб зібрати якомога більше грошей, щоб на старості, не працюючи, жити розкошуючи. Однак життя б’є рідко, але влучно. Персонаж не встигає дожити до покладеного віку, він йде зі світу нікому не потрібним. Чому про нього не засмучується його сім’я? Чому героя ніхто не згадує? А все із-за того, що душа його задовго покинула тіло. Смерть фізична не значиться як смерть духовна. Ні, головний герой убив власну душу ще тоді, коли погнався за помилковими мріями. Він вважав, що треба працювати в поті чола, старатися, не помічаючи нічого навколо, ніяких принад життя. Персонаж абстрагувався від радощів долі, від того миттєвого миті, що приходить нежданно, заставая зненацька. Герой прожив час даремно, бо навіть те багатство, що він нажив, стало нікому не потрібним. Так ось!

Іван Бунін намагається донести до читачів те, що при будь-яких обставин необхідно не втрачати власний розум, не гнатися за чимось матеріальним. Важливо стає духовним, відкривати в житті завжди нове. Як казав Чехов: “поки молоді, сильні, бадьорі, не втомлюйтеся робити добро”. І правильно, треба не тільки проводити час з користю для себе, але і для інших. Що карав нам ще Толстой? “Треба жити, треба любити, треба вірити!” Не має сенсу старатися там, де користь душі не буде, головне в житті – це щастя внутрішнє, а не фізична. Людина і створений для того, щоб усвідомлювати важливість свого існування, бо він посланий у цей світ для відкриттів, любові, прилучення до мистецтва. Головного героя крім грошових коштів, нічого не цікавило. В цей то і проблема, бо після того, як людина ставить вище духовності матеріальні, тоді він гине. Душа паралізується, омертвляється, що насправді дуже страшно.

Дивіться також:  Аналіз оповідання Буніна Пізню годину

Так що не варто витрачати своє життя на погоні за матеріальними благами, інакше не встигнеш озирнутися, як все стане непотрібним! І, вибираючи шлях фізичних мрій, відмовляєшся від сприйняття, здавалося б, простих, але необхідних щасливих моментів з улюбленими людьми. А, відсуваючи все прекрасне, що тебе оточує, в кінцевому підсумку залишаєшся на самоті. І нікому ти стаєш не потрібне! Люди забувають про тебе, про твоє статус, про твоїх грошах. Тому головне не помилитися при визначенні шляху життя. Важливо лише пам’ятати, що з духовним світом ніколи не прогадаєш!