Аналіз поеми Лермонтова Мцирі

Якщо заглянути в історію створення знаменитої поеми, то вона вже сама по собі може стати початком для одного з найромантичніших творів у світі. З головним героєм твору Лермонтов Михайло Юрійович познайомився на Кавказі.

Подорожуючи у тисяча вісімсот тридцять сьомому році за однією з доріг, яка в ті часи називалася військової-грузинської. Саме на цій дорозі великий російський поет зустрів одного старого монаха.

Чернець відкрито і чесно розповів поетові все своє життя, і все що він пережив за неї. Чернець розповів і про полон, в якому він побував, і про юність в монастирі, і про кожну свою спробу втекти і опинитися у своїх рідних місцях.

Одна з таких спроб, мало не стала для нього фатальною, молодий юнак заблукав у горах, які зустріли його не добродушно, там він мало не загинув. Після всього пережитого він нарешті зрозумів, що його призначення жити в монастирі і бути ченцем. Він прийняв постриг і залишився жити в монастирі до кінця своїх днів, змирившись зі своєю долею, але в душі не втрачаючи надії все ж коли-небудь опинитися в рідних місцях.
Цю історію життя повідану Михайлу Юрійовичу, він вважав справжньою життєвою трагедією, і просто не могла про це не написати. Саме зустріч з цим ченцем звалила його на створення цього дивного твору, яке полюбили багато читачів, яке поважають критики і фахівці в галузі літератури, яка ще багато років будуть з повагою читати і перечитувати нащадки.

Дуже цікавим фактом ставати те, що мріяти написати цей твір автор почав ще будучи зовсім дитиною, у віці сімнадцяти років. Образ цього ченця стояв перед ним, і він розумів, що не може вчинити інакше. У тисяча вісімсот тридцять дев’ятому році твір було написано, а вже в наступному році надруковано та визнано громадськістю.

Дивіться також:  Аналіз вірша Лермонтова Вязень