Знаменитому письменнику Антону Павловичу Чехову вдавалося складати не лише оповідання, але й оригінальні п’єси. Відома на сьогоднішній день його п’єса – це «Вишневий сад», яка писалася з 1903 по 1904 рік. Стараючись над своїм творінням, Чехов ясно показав зміну соціальних укладів.
Знайомлячись з працею, стає зрозуміло, що у центрі п’єси знаходиться сам Вишневий сад. Його власницею є Любов Раневська, яку Лопахін підмовляє продати прекрасну красу, щоб здавати в оренду і отримувати пристойну суму доходів. Але в чому ж проблема? Біда криється в тому, що для Раневської сад – це, перш за все, дитинство, це спогади, що овевают при одному лише поданні про чудесні теренах рідного місця. Це радість, це щастя, це її рідна душа. Вона не може уявити своє життя без нього! Для героїні, так само як і для її брата, Вишневий сад – це ані нерухомість, ані засіб до існування, як мислить Лопахін. Ні, це не так. Сад – це будинок, де їх серце, будинок, в якому відчуваєш себе в своїй тарілці, будинок, де ти вільний, душа отримує естетичне задоволення!
Антон Павлович не тільки аналізував стан російського суспільства, його поведінка, але і відображав у своїх героях аналіз минулого Росії, роздуми про її майбутнє. Будь-який з персонажів Чехова пов’язаний з темою минулого, або темою теперішнього або майбутнього.
За уособлення минулого нашої країни відповідають старі господарі, руководствующие садом. Це Любов Раневська і, відповідно, її брат Гаєв Леонід. Основне, що їх видає – це непристосованість до трудової діяльності.
Варто розуміти, що долі персонажів залежать від долю Вишневого саду. Але рішення Раневської залишає бажати кращого, бо вона продає сад, який був душевним надбанням, найкращими ліками від негараздів. Разом з ним іде тисячолітня культура дворянства. Ті, хто володіє Вишневий садом, є нерішучими, слабохарактерних у важких ситуаціях. І від своєї боязкості ці люди терплять невдачу, бо час їх пройшло… Виходить, що місце героїні Раневської займає Лопахін, це нове покоління, жадібне, шукаюче в усьому вигоду для себе. І це трагічно, так як поповнення світу такими поведінковими людьми негативно позначається на житті оточуючих.
Під час прочитання книги Чехова відчувається самотність, віє кінець, обрив у темряву, звідки немає виходу. Цим показується, що рішення, яке приймає Раневська з приводу саду, є помилковим, бо разом з Вишневим садом продається її дитинство, душа…
Тому твір Антона Павловича настільки разюче за своїм змістом і незвично. У п’єсі поставлено безліч проблем, які Чехів свого часу бачив, він сприймав кожну деталь всерйоз. Він зобразив, тим самим, те, що його тривожило і хвилювало: підпорядкування, боягузтво людини перед серйозним рішенням. Ніколи не слід віддавати те, що належить саме тобі, те, що приносить щастя і неймовірну радість. Не варто з цим прощатися легко! Важливо стояти за своє до кінця! Потрібно бути сильним і сміливим, мати твердий характер, незламну силу волі, щоб не зламатися під черговою проблемою. Чехов тим і дивний: настільки проникливо пише, що думки після прочитання його оповідань не залишають у спокої! Так і повинно бути!
Варіант 2
Сюжет п’єси А. П. Чехова «Вишневий сад» заснований на численних історіях, пов’язаних з продажем родових помість дворянами. У той час багато з них позбавлялися майна, зазнавали серйозні фінансові труднощі і в тому числі нерідко були змушені продавати з аукціону свої родові гнізда. Цікаво, що подібна ситуація сталася і з самим автором, коли його батька з-за боргів довелося продати крамницю і будинок. Все це сильно вплинуло на життя Чехова і його майбутню письменницьку діяльність. У п’єсі «Вишневий сад» Чехов розглядає аналогічну проблему, аналізує психологічний стан людей, яким судилося втратити власного будинку.
Класичний підхід до аналізу п’єси Чехова полягає в наступному. Героїв твори поділяють на три групи по тимчасовому критерію. До першої з них відносять аристократів Гаєва, Раневську і лакея Фірса – представників старої епохи. Другу категорію часу цього є один-єдиний персонаж – купець Лопахін. Третя група – це люди майбутнього, до числа яких відносяться Петя Трофимов і Аня. При цьому в п’єсі відсутній поділ героїв на «хороших» і «поганих», головних і другорядних. Така подача сюжету стала характерною рисою авторського почерку Чехова, яка в подальшому простежувалася його майбутніх п’єсах.
У центрі сюжету – історія продажу родового маєтку з вишневим садом, при цьому який-небудь відкритий конфлікт у п’єсі відсутня. Якщо тут і є якесь протистояння, то воно виражається в деякому протиріччі двох різних епох – нової і старої. Розорені дворяни категорично не хочуть розлучатися зі своєю власністю, при цьому здавати в оренду ділянку землі і отримувати за це комерційну прибуток вони також не готові. Для них це дуже ново і незрозуміло. Тимчасової конфлікт у п’єсі розкривається через усвідомлення майбутніх змін у житті суспільства, так чітко відчутних самим автором. Своїм твором Чехов хотів показати цю ситуацію з боку, щоб змусити читача задуматися про своє місце і роль у цьому житті.
Авторська позиція тут неоднозначна. Незважаючи на всю трагічність того, що відбувається, герої п’єси не викликають жалю або співчуття. Чехов зобразив їх людьми недалекими, нездатними до самоаналізу і глибоких переживань. Твір радше являє собою філософське міркування автора про майбутнє, про тієї нової епохи, в яку незабаром увійде російське суспільство.
10 клас
