Любов Раневська
Любов Андріївна – головна героїня п’єси Чехова «Вишневий сад». Ця жінка є основним представником жіночої половини дворянства того часу з усіма їх вадами і позитивними рисами. Саме в її домі відбувається дія п’єси.
В ній уміло поєднуються як позитивні, так і негативні риси її характеру.
Раневська – красива від природи жінка з гарними манерами, справжня дворянка, добра, але дуже довірлива в житті. Після смерті чоловіка і трагічної загибелі сина, вона відправляється за кордон, де живе п’ять років зі своїм коханцем, який у підсумку обкрадає її. Там Любов Андріївна веде марнотратний спосіб життя: бали, прийоми, на все це йде купа грошей. А в цей час її дочки живуть в браку, але у неї до них негативне ставлення.
Вона далека від реальності, живе у своєму світі. Її сентиментальність проявляється в тузі за Батьківщиною, за минулої юності. Приїхавши, після тривалої відсутності додому, куди вона повертається навесні, Раневська знаходить заспокоєння. Сама природа своєю красою допомагає їй у цьому.
У той же час вона не думає про майбутнє, влаштовує бал, знаючи, що у неї немає грошей на подальше життя. Просто Любов Андріївна не може відмовитися від гарного життя.
Вона добра, допомагає іншим, особливо старому Фирсу. Але з іншого боку, їдучи з маєтку, вона забуває про нього, залишивши у покинутій хаті.
Ведучи праведний спосіб життя не можна бути щасливим. Саме її провина в загибелі саду. У своєму житті вона нічого доброго не зробила, тому і залишилася в минулому, дуже нещасною. Втративши вишневий сад і маєток, вона також втрачає і Батьківщину, повертаючись в Париж.
